Спецпроект

Філарет просить Януковича не віддавати Софійський собор Мінкульту

Прес-служба Української православної церкви Київського патріархату повідомляє, що патріарх Філарет звернувся з листом до президента Віктора Януковича та прем’єра Миколи Азарова.

У листі патріарх УПЦ КП Філарет просить не змінювати підпорядкування Національного історико-культурного заповідника "Софія Київська".

 "Патріарх висловлює побоювання, що підпорядкування заповідника Мінкульту було ініційоване з метою подальшого надання його храмів та приміщень для використання УПЦ Московського патріархату, про що вже йшлося у листах митрополита Володимира (Сабодана) влітку 2010", - йдеться у повідомлення.

"Раніше УПЦ КП неодноразово зверталася до держави з проханням про надання права звершувати богослужіння у храмах заповідника "Софія Київська". Постійна відмова з боку держави мотивувалася можливим виникненням міжконфесійного протистояння", - зазначила прес-служба.

Що робили з тими, хто захоплював Софію, у XVII сторіччі, читайте в розділі "Тексти"

"Тому зміна підпорядкування заповідника "Софія Київська", а тим більше – передача його храмів чи приміщень у користування УПЦ МП викличе обурення серед віруючих та прихильників Київського патріархату, посилить міжконфесійне протистояння, може привести до акцій протесту", - зазначив Філарет.

Щодо надання храмів і приміщень Софії Київської у користування, то на переконання Патріарха таке рішення може бути прийняте лише якщо буде надано право почергового богослужіння для УПЦ МП та УПЦ КП, або після утворення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…