Спецпроект

Філарет просить Януковича не віддавати Софійський собор Мінкульту

Прес-служба Української православної церкви Київського патріархату повідомляє, що патріарх Філарет звернувся з листом до президента Віктора Януковича та прем’єра Миколи Азарова.

У листі патріарх УПЦ КП Філарет просить не змінювати підпорядкування Національного історико-культурного заповідника "Софія Київська".

 "Патріарх висловлює побоювання, що підпорядкування заповідника Мінкульту було ініційоване з метою подальшого надання його храмів та приміщень для використання УПЦ Московського патріархату, про що вже йшлося у листах митрополита Володимира (Сабодана) влітку 2010", - йдеться у повідомлення.

"Раніше УПЦ КП неодноразово зверталася до держави з проханням про надання права звершувати богослужіння у храмах заповідника "Софія Київська". Постійна відмова з боку держави мотивувалася можливим виникненням міжконфесійного протистояння", - зазначила прес-служба.

Що робили з тими, хто захоплював Софію, у XVII сторіччі, читайте в розділі "Тексти"

"Тому зміна підпорядкування заповідника "Софія Київська", а тим більше – передача його храмів чи приміщень у користування УПЦ МП викличе обурення серед віруючих та прихильників Київського патріархату, посилить міжконфесійне протистояння, може привести до акцій протесту", - зазначив Філарет.

Щодо надання храмів і приміщень Софії Київської у користування, то на переконання Патріарха таке рішення може бути прийняте лише якщо буде надано право почергового богослужіння для УПЦ МП та УПЦ КП, або після утворення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.