Спецпроект

Юхновський: Інститут національної пам’яті хочуть знищити

Колишній керівник Інституту національної пам'яті Ігор Юхновський вважає, що мета нинішньої влади - знищити інститут.

"Зустрівши загальний опір громадськості, вони мусили щось видумати. Розцінили старих працівників інституту як націоналістів та придумали як їх замінити на своїх. Здається, ця зміна і зроблена для того, щоб всіх звільнити та нових набрати", - сказав Юхновський Gazeta.ua.

"70 працівників, які там будуть числитися, не зможуть виховувати в людях національну пам'ять. Зараз Інституту немає. Є ліквідаційна комісія, яка описує майно", - додав він.

Юхновський зазначив, що після звільнення колишніх керівників установи, працівники думають не про роботу, а про виживання.

"Якщо немає керівників, то хто буде боротися? Ті люди, які працювали в інституті, намагаються підшукати собі роботу. Вони знаходять у вкрай поганому стані. Говорити про великі наміри та нові ідеї не доводиться. Зараз в Інституті говориться про збереження куска хліба, а не про національну пам'ять", - сказав він.

Юхновський вважає, що першочергова задача Інституту - створення історичної пам'яті у нації.

"Я намагався зробити цей інститут впливовим, поставити його на ноги. А що з ним буде тепер, я зрозуміти не можу", - сказав він.

"Треба на круглих столах та конференціях обговорювати важливі питання. Так створюється загальновизнана історична пам'ять. Пізніше вона стане національною й консолідує усе суспільство. Таких круглих столів треба робити цілу серію, окремо по кожній важливій темі. Наприклад, була Друга світова війна, нищення українців у 20-30 роках, створення незалежної країни. Все це треба обговорювати з найбільшою кількістю громадських діячів. А оформлювати та підсумовувати ці дискусії має невелика кількість людей з Інституту національної пам'яті", - додав Юхновський.

Як відомо, нещодавно Кабмін перевів Український інститут національної пам'яті у сферу управління уряду.

В уряді заявляють, що не мають намірів знижувати статус установи. При цьому штатний розклад зменшили на третину.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.