Спецпроект

Ющенко збиратиме підписи за пам’ятник Мазепі

Екс-президент Віктор Ющенко ініціює збір підписів на підтримку встановлення пам'ятника Івану Мазепі у Полтаві.

"Ми сьогодні сформулюємо лист, щоб його люди, інтелігенція, журналісти, сотні тисяч людей підписали, і звернемося до полтавської влади", - сказав він журналістам у понеділок, повідомляє Інтерфакс-Україна.

Ющенко нагадав, що пам'ятник Мазепі вже 2 роки як споруджений, однак його досі не встановили.

При цьому він переконаний, що питання встановлення пам'ятника залежить більшою мірою від людей.

"Я переконаний, що полтавська земля повинна мати пам'ятник Івану Мазепі", - зазначив Ющенко.

Він висловив сподівання, що думка людей допоможе владі Полтави чітко визначитися і поставити крапку в цьому питанні.

Як відомо, пам'ятник гетьману вже виготовлений, верхня частина, без п'єдесталу, знаходиться в Києві.

Депутати Полтавської міськради погодили установку пам'ятника на Соборній площі в Полтаві. Проте потім міська влада Полтави (на той час - БЮТ), ввела мораторій на будівельні роботи на цій площі, тому виготовлений пам'ятник на даний момент встановлювати ніде.

ЗМІ також писали про те, що не встановлений ще пам'ятник Мазепі розкрадають - зокрема, познімали бронзові ґудзики.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.