Спецпроект

У Вінниці вже рахують, скільки можна заробити на Гітлері

Губернатор Вінничини Микола Джига розраховує, що обласний бюджет матиме 2% додаткового доходу після створення історико-меморіального комплексу пам`яті жертв фашизму на території ставки "Вервольф".

"Крім популяризації Вінницької області як історичного краю, експерти порахували, що потік туристів до цього історико-меморіального комплексу пам`яті жертв фашизму буде таким, що обласний бюджет матиме 2% додаткового доходу", - сказав він, повідомляє Уніан.

Як відомо, доходи облбюджету на 2011 рік затверджено на рівні 2,2 мільярдів гривень, тож можна припустити, що за рік сума доходів становитиме більш як 40 мільйонів гривень.

Джига також розповів, що спершу територія ставки буде передано обласному краєзнавчому музею з одночасним отриманням статусу музею.

"Потім територія буде захищена, освітлена, введена пропускна система на територію ставки. Там буде побудовано павільйон з легких конструкцій і в ньому розташовуватиметься експозиція з трофейних предметів того часу. Природно, об`єкт буде взято під охорону", - сказав Джига.

Крім того, планується організувати на території відкритий майданчик, на якому буде виставлена військова техніка часів Великої Вітчизняної війни.

"І буде введено платний вхід для відвідин комплексу. Побачите, що тут буде паломництво", - переконаний Джига.

Як відомо, Джига ініціював створення туристичного маршруту на "Ставку Вервольф" (Вінницька область) до Дня Перемоги 9 травня 2011 року.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.