Спецпроект

Росіяни ображені за розпад СРСР, але вдячні за демократію - опитування

Найбільш неоднозначною подією епохи Горбачова, на думку росіян, стала антиалкогольна кампанія: одні вважають, що це досягнення його правління (4% опитуваних), для інших же це починання є неприємним спогадом про ті часи (7%).

При цьому більшості опитаних росіян (73%) сьогодні важко оцінити позитивні моменти правління М. Горбачова, повідомляє  "Інтерфакс".

Решта найчастіше згадують його заслуги в реформуванні країни: впровадження демократичних свобод (10%), надання права на підприємницьку діяльність. Ще 5% росіян вказують на закінчення холодної війни.

Такі результати всеросійського опитування, проведеного в переддень 80-річчя першого і останнього президента СРСР (Горбачов святкує день народження 2 березня - ІП), повідомили соціологи Всеросійського центру вивчення суспільної думки (ВЦИОМ).

Як показало дослідження, значно простіше громадянам згадати, що поганого було зроблено в період правління М. Горбачова. Для більшої частини опитаних - це розпад СРСР (31%).

Згадуються також занепад в країні (5%), безладдя (3%), введення талонної системи, "продаж країни Заходу", нездатність довести до кінця свої починання (по 2%), введення військ в Афганістан (це зробив Брєжнєв у 1979 році, а Горбачов, навпаки, війська вивів - ІП) і зростання безробіття (по 1%) .

Найбільш неоднозначними подіями епохи М. Горбачова, на думку росіян, стали перебудова і антиалкогольна кампанія: одні вважають, що це досягнення його правління (по 4%), для інших же ці починання є неприємним спогадом про ті часи (4% і 7% відповідно).

За даними ВЦИОМ, за минуле десятиліття серед росіян стало менше тих, у кого М. Горбачов викликає негативні емоції: роздратування і відразу (зниження з 39% у 2001 році до 25% в 2011 році). У той же час зменшилося почуття симпатії і поваги до нього (падіння з 31% до 15%).

При цьому на перший план вийшла байдужість до М. Горбачова (зростання з 25% до 47%), показало лютневе опитування ВЦИОМ.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.