Спецпроект

Росіяни ображені за розпад СРСР, але вдячні за демократію - опитування

Найбільш неоднозначною подією епохи Горбачова, на думку росіян, стала антиалкогольна кампанія: одні вважають, що це досягнення його правління (4% опитуваних), для інших же це починання є неприємним спогадом про ті часи (7%).

При цьому більшості опитаних росіян (73%) сьогодні важко оцінити позитивні моменти правління М. Горбачова, повідомляє  "Інтерфакс".

Решта найчастіше згадують його заслуги в реформуванні країни: впровадження демократичних свобод (10%), надання права на підприємницьку діяльність. Ще 5% росіян вказують на закінчення холодної війни.

Такі результати всеросійського опитування, проведеного в переддень 80-річчя першого і останнього президента СРСР (Горбачов святкує день народження 2 березня - ІП), повідомили соціологи Всеросійського центру вивчення суспільної думки (ВЦИОМ).

Як показало дослідження, значно простіше громадянам згадати, що поганого було зроблено в період правління М. Горбачова. Для більшої частини опитаних - це розпад СРСР (31%).

Згадуються також занепад в країні (5%), безладдя (3%), введення талонної системи, "продаж країни Заходу", нездатність довести до кінця свої починання (по 2%), введення військ в Афганістан (це зробив Брєжнєв у 1979 році, а Горбачов, навпаки, війська вивів - ІП) і зростання безробіття (по 1%) .

Найбільш неоднозначними подіями епохи М. Горбачова, на думку росіян, стали перебудова і антиалкогольна кампанія: одні вважають, що це досягнення його правління (по 4%), для інших же ці починання є неприємним спогадом про ті часи (4% і 7% відповідно).

За даними ВЦИОМ, за минуле десятиліття серед росіян стало менше тих, у кого М. Горбачов викликає негативні емоції: роздратування і відразу (зниження з 39% у 2001 році до 25% в 2011 році). У той же час зменшилося почуття симпатії і поваги до нього (падіння з 31% до 15%).

При цьому на перший план вийшла байдужість до М. Горбачова (зростання з 25% до 47%), показало лютневе опитування ВЦИОМ.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.