Спецпроект

Для українців початок Великої вітчизняної - найбільш значущий ювілей

Найбільш значущими ювілейними датами 2011 року для українців є 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни, 25-річчя Чорнобильської катастрофи та 20-річчя Незалежності України.

Про це свідчать результати опитування, проведеного компанією Research&Branding Group з 1 по 9 березня 2011 року.

Так, 53% опитаних вважають найбільш значним ювілеєм 70-річчя початку Великої Вітчизняної війни, 37% - 25-річчя Чорнобильської катастрофи, 34% - 20-річчя Незалежності України.

18% респондентів вважають найбільш значущим ювілеєм 50 років з дня польоту Гагаріна в космос (квітень 1961 р.), 9% - 20 років з дня перших виборів президента України і референдуму про незалежність України (грудень 1991 р.), 5% - 20 років з дня референдуму про збереження СРСР (березень 1991 р.).

Українці шкодують за СРСР менше, ніж росіяни

7% українців назвали інші ювілеї, 9% відповіли, що "таких немає", а 5% не змогли відповісти. 

У регіональному розрізі для жителів Південного Сходу України найбільш значущою подією є річниця початку Великої Вітчизняної війни (65%), тоді як для більшості жителів Західної України найбільш пам'ятна дата - проголошення Незалежності України (66%).

Значимість річниці початку ВВВ зростає в залежності від віку респондентів: з 39% у молоді до 64% ​​у представників старшого покоління, тоді як значущість ювілею Незалежності Україна зростає з 27% у представників старшого покоління до 40% у молоді.

Чверть молодих українців незадоволена перебудовою Горбачова

Опитування проводилося методом особистого інтерв'ю в 24-х областях України і АР Крим.

Було опитано 2075 осіб. Очікувана середня похибка вибірки складає +/-2,2%.

Протягом останніх кількох років Research&Branding Group співпрацювала з Партією регіонів, а уряд Азарова обгрунтовував свої дії, посилаючись на соціологічні дані цієї компанії.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.