Спецпроект

Восени в Умані очікують біля 40-50 тис. прочан-хасидів

У Черкаській області розпочалася робота з організації паломництва брацлавських хасидів до Умані у 2011 році.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Черкаської облдержадміністрації, у зв’язку із набуттям чинності угоди між Україною та Ізраїлем про безвізовий режим цього року на Черкащині очікують щонайменше 40-50 тисяч паломників.

За словами голови облдержадміністрації Сергія Тулуба, серед проблемних питань відзначено обмежені можливості інфраструктури Умані, а також невдоволення представників місцевих громадських організацій і жителів міста, що іноді призводить до конфліктних ситуацій.

Крім того, на думку фахівців, потребує визначення статус прочан, оскільки в Україні відсутній закон „Про паломництво”, відсутня єдина структура, яка б організовувала поїздки до Умані, а відтак брала б на себе певні зобов’язання, зокрема, щодо поведінки паломників, створення відповідних умов для перебування, здійснення релігійних обрядів, йдеться у повідомленні ОДА.

В Україні не визначена єдина приймаюча організація. Прочани проживають на квартирах уманчан, користуються приватним автотранспортом, що іноді призводить до виникнення надзвичайних ситуацій.

В області буде створено робочу групу, яка працюватиме над розробкою пропозицій з удосконалення нормативно-правової бази підготовки візиту брацлавських хасидів, повідомив Сергій Тулуб.

Масові візити брацлавських хасидів в Умань, де розташована могила засновника хасидизму цадика Нахмана з Брацлава, відбуваються у вересні-жовтні під час єврейського Нового Року. Восени 2010 року Умань відвідало біля 25 тисяч прочан.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.