Спецпроект

Анонс: публічна лекція французької дослідниці "Свято жінок: кому воно потрібно сьогодні"

10 березня, о 19-00 в Будинку вчених (Київ, вул. Володимирська 45-а) відбудеться лекція французького філософа та історика феміністичної думки, екс-депутата Європарламенту, продюсера на радіостанції France Culture, доктора наук, старшого наукового співробітника Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) Женев'єви Фресс.

Тема лекції:  "Свято жінок: кому воно потрібно сьогодні "

Женев'єв Фресс (народ. у Парижі в жовтні 1948 р.) - французький філософ та історик феміністичної думки. Після подій травня 1968 року бере участь, спільно з Жаком Рансьєром, у створенні часопису Les Révoltes logiques (Логічний бунт, 1975 р.).

Авторка численних праць та досліджень, які концептуалізують "хатню роботу", "виключальну демократію", "жіночий розум", "два уряди", "змішування статей" і, нарешті, "згоду".

Женев'єв Фресс обіймала функції міжвідомчого уповноваженого з прав жінок (1997-1998рр.), була депутатом Європарламенту (1999-2004 рр.) та незалежним членом Єдиної Європейської лівої партії/Північноєвропейської лівої партії зелених. З 2004 року Женев'єв Фресс є також продюсером на радіостанції France Culture (Ідейні течії у Європі).

Женев'єв Фресс є співробітником Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) з 1983 року. Брала участь у створенні Міжнародного філософського колежу (CIPH) (1984р.). Була запрошеним дослідником Institute for Advanced Study у 1990р. Доктор наук, старший науковий співробітник CNRS з 1997р., запрошений професор Rutgers University (США, 2000-2002 рр.). Очолювала Науковий комітет Інституту Емілі дю Шатле (2006-2010 рр.).

Лекція проходить у рамках проекту "Публічні лекції Polit.ua".

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.