Спецпроект

Анонс: публічна лекція французької дослідниці "Свято жінок: кому воно потрібно сьогодні"

10 березня, о 19-00 в Будинку вчених (Київ, вул. Володимирська 45-а) відбудеться лекція французького філософа та історика феміністичної думки, екс-депутата Європарламенту, продюсера на радіостанції France Culture, доктора наук, старшого наукового співробітника Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) Женев'єви Фресс.

Тема лекції:  "Свято жінок: кому воно потрібно сьогодні "

Женев'єв Фресс (народ. у Парижі в жовтні 1948 р.) - французький філософ та історик феміністичної думки. Після подій травня 1968 року бере участь, спільно з Жаком Рансьєром, у створенні часопису Les Révoltes logiques (Логічний бунт, 1975 р.).

Авторка численних праць та досліджень, які концептуалізують "хатню роботу", "виключальну демократію", "жіночий розум", "два уряди", "змішування статей" і, нарешті, "згоду".

Женев'єв Фресс обіймала функції міжвідомчого уповноваженого з прав жінок (1997-1998рр.), була депутатом Європарламенту (1999-2004 рр.) та незалежним членом Єдиної Європейської лівої партії/Північноєвропейської лівої партії зелених. З 2004 року Женев'єв Фресс є також продюсером на радіостанції France Culture (Ідейні течії у Європі).

Женев'єв Фресс є співробітником Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) з 1983 року. Брала участь у створенні Міжнародного філософського колежу (CIPH) (1984р.). Була запрошеним дослідником Institute for Advanced Study у 1990р. Доктор наук, старший науковий співробітник CNRS з 1997р., запрошений професор Rutgers University (США, 2000-2002 рр.). Очолювала Науковий комітет Інституту Емілі дю Шатле (2006-2010 рр.).

Лекція проходить у рамках проекту "Публічні лекції Polit.ua".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.