Спецпроект

Анонс: публічна лекція французької дослідниці "Свято жінок: кому воно потрібно сьогодні"

10 березня, о 19-00 в Будинку вчених (Київ, вул. Володимирська 45-а) відбудеться лекція французького філософа та історика феміністичної думки, екс-депутата Європарламенту, продюсера на радіостанції France Culture, доктора наук, старшого наукового співробітника Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) Женев'єви Фресс.

Тема лекції:  "Свято жінок: кому воно потрібно сьогодні "

Женев'єв Фресс (народ. у Парижі в жовтні 1948 р.) - французький філософ та історик феміністичної думки. Після подій травня 1968 року бере участь, спільно з Жаком Рансьєром, у створенні часопису Les Révoltes logiques (Логічний бунт, 1975 р.).

Авторка численних праць та досліджень, які концептуалізують "хатню роботу", "виключальну демократію", "жіночий розум", "два уряди", "змішування статей" і, нарешті, "згоду".

Женев'єв Фресс обіймала функції міжвідомчого уповноваженого з прав жінок (1997-1998рр.), була депутатом Європарламенту (1999-2004 рр.) та незалежним членом Єдиної Європейської лівої партії/Північноєвропейської лівої партії зелених. З 2004 року Женев'єв Фресс є також продюсером на радіостанції France Culture (Ідейні течії у Європі).

Женев'єв Фресс є співробітником Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) з 1983 року. Брала участь у створенні Міжнародного філософського колежу (CIPH) (1984р.). Була запрошеним дослідником Institute for Advanced Study у 1990р. Доктор наук, старший науковий співробітник CNRS з 1997р., запрошений професор Rutgers University (США, 2000-2002 рр.). Очолювала Науковий комітет Інституту Емілі дю Шатле (2006-2010 рр.).

Лекція проходить у рамках проекту "Публічні лекції Polit.ua".

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.