Спецпроект

Анонс: публічна лекція французької дослідниці "Свято жінок: кому воно потрібно сьогодні"

10 березня, о 19-00 в Будинку вчених (Київ, вул. Володимирська 45-а) відбудеться лекція французького філософа та історика феміністичної думки, екс-депутата Європарламенту, продюсера на радіостанції France Culture, доктора наук, старшого наукового співробітника Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) Женев'єви Фресс.

Тема лекції:  "Свято жінок: кому воно потрібно сьогодні "

Женев'єв Фресс (народ. у Парижі в жовтні 1948 р.) - французький філософ та історик феміністичної думки. Після подій травня 1968 року бере участь, спільно з Жаком Рансьєром, у створенні часопису Les Révoltes logiques (Логічний бунт, 1975 р.).

Авторка численних праць та досліджень, які концептуалізують "хатню роботу", "виключальну демократію", "жіночий розум", "два уряди", "змішування статей" і, нарешті, "згоду".

Женев'єв Фресс обіймала функції міжвідомчого уповноваженого з прав жінок (1997-1998рр.), була депутатом Європарламенту (1999-2004 рр.) та незалежним членом Єдиної Європейської лівої партії/Північноєвропейської лівої партії зелених. З 2004 року Женев'єв Фресс є також продюсером на радіостанції France Culture (Ідейні течії у Європі).

Женев'єв Фресс є співробітником Національного центру наукових досліджень Франції (CNRS) з 1983 року. Брала участь у створенні Міжнародного філософського колежу (CIPH) (1984р.). Була запрошеним дослідником Institute for Advanced Study у 1990р. Доктор наук, старший науковий співробітник CNRS з 1997р., запрошений професор Rutgers University (США, 2000-2002 рр.). Очолювала Науковий комітет Інституту Емілі дю Шатле (2006-2010 рр.).

Лекція проходить у рамках проекту "Публічні лекції Polit.ua".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".