Спецпроект

Польща просить Росію розсекретити всі документи щодо Катині-1940

Польська сторона вважає, що в процесі розсекречення матеріалів по Катинської трагедії видно прогрес, але його треба довести до кінця.

Про це сьогодні у Смоленську (Росія) заявив президент Польщі Броніслав Коморовський, повідомляє "Інтерфакс"

"Ми з задоволенням відзначаємо прогрес у цій справі і вважаємо, що логічним завершенням цього питання буде розсекречення всієї документації", - сказав Коморовський у ході зустрічі в понеділок у Смоленську з президентом РФ Дмитром Медведєвим.

Візит двох президентів у Смоленськ присвячений річниці катастрофи польського літака Ту-154 з урядовою делегацією на борту у 2010 році.

Польський лідер запевнив, що Варшава "бажає закрити розділ, присвячений Катинському питанню, у Великій книзі російсько-польських відносин. Але щоб закрити, цей розділ треба прочитати до кінця".

"Катинь. Хроніка непроголошеної війни"

Коморовський також закликав Росію здійснити "юридично правову реабілітацію" жертв Катині. "Ми розраховуємо на продовження політики реабілітації жертв катинського злочину. Політична реабілітація вже відбулася завдяки заяві Держдуми. Але ми розраховуємо на можливість юридично-правової реабілітації жертв Катині", - сказав він.

Польський президент підкреслив, що для польської сторони дуже важливий факт присутності президентів РФ і Польщі "в місці, де лежать жертви сталінських репресій - і російські, і польські жертви".

Він нагадав, що рік тому меморіал у Катині разом відвідували і прем'єр-міністри Росії та Польщі.

Термін "Катинський злочин" вважають збірним: він означає розстріл у квітні-травні 1940 року майже 22 тисяч польських громадян, яких утримували в різних таборах і в'язницях НКВС СРСР.

Про поляків, розстріляних НКВС в Україні

СРСР десятиліттями не визнавав, що польські громадяни були розстріляні співробітниками НКВС.

У листопаді 2011 року Держдума РФ визнала, що розстріли в Катині відбувалися за прямою вказівкою Сталіна.

У сучасній Росії Головна військова прокуратура розслідувала Катинську справу, але закрила її в 2004 році. Постанова ГВП про припинення розслідування справи щодо Катині залишається засекреченою. У січні 2011 року Верховний суд Росії визнав це засекречування законним.

Росія передала Польщі значну частину матеріалів кримінальної справи за катинського злочину. Між тим, за даними російського правозахисного товариства "Меморіал", нерозсекреченими залишаються ще близько 30 томів справи. На них стоїть гриф "Таємно" і "Цілком таємно".

У червні 2010 року головний військовий прокурор РФ Сергій Фридинський заявив журналістам, що не бачить підстав для поновлення розслідування катинської справи та визнання вбитих поляків жертвами репресій.

У лютому посол РФ у Варшаві Олександр Алексєєв повідомив, що йде пошук можливостей реабілітації розстріляних в Катині польських офіцерів: "Упевнений, що формула, що влаштовує родичів і не суперечить російському законодавству, буде знайдена".

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.