Спецпроект

РАДА УСЛІД ЗА ДУМОЮ ПРОТИ ПОРІВНЯННЯ СРСР ІЗ ТРЕТІМ РЕЙХОМ

Верховна Рада вважає аморальними спроби покласти на Радянський Союз однакову з нацистською Німеччиною відповідальність за розв'язання Другої світової війни.

За відповідний проект постанови №7405 в цілому проголосувало 233 депутати, повідомляє сайт Верховної Ради.

Даною постановою прийнято заяву парламенту, в якому ВР висловлює "стурбованість і протест проти спроб деяких політиків, громадських діячів, політичних організацій і рухів применшити історичне значення для України міжнародного військового трибуналу в Нюрнберзі (Німеччина)".

Нагадаємо, що суд над активними діячами нацистської Німеччини відбувся у Нюрнберзі у 1945-46 роки.

Як відбувався Нюрнберзький трибунал (ВІДЕО)

При цьому в тексті документу не уточнюється, про яких політиків і організації йдеться. Зате робиться висновок, що "піддаються ревізії підсумки Другої світової війни".

Єдиним конкретним місцем у заяві є така фраза: "Аморальними є намагання покласти на СРСР однакову з гітлерівською Німеччиною відповідальність за її (Другої світової - ІП) розв`язання і тим самим виправдати нацистів, їхніх посібників за вчинені страхітливі злочини проти людства".

Сталін - Гітлеру: "Наша дружба скреплена кровью"

Верховна Рада підтримує прийняту 16 листопада 2010 Третім комітетом Генасамблеї ООН з ініціативи Російської Федерації резолюцію "Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості", в якій містяться прямі посилання на статут і вирок трибуналу.

Співавторами цієї резолюції є Білорусь, Таджикістан, Туркменістан, Узбекістан, Казахстан, Киргизстан, КНДР, Еритрея, Ангола, Болівія, Венесуела, Габон, Гвінея, Зімбабве, Ірак, Індія, Куба, Нікарагуа, Судан, Уганда тощо.

Верховна Рада закликає парламенти держав світу підтримати дану резолюцію під час голосування на пленарному засіданні 65-ої сесії Генеральної асамблеї ООН.

Нюрнберг-1946 не засудив жодну "злочинну організацію"

У заяві також говориться, що український парламент "висловлює заклопотаність і рішуче протестує проти спроб окремих політиків, громадських діячів і політичних організацій та рухів в Україні реабілітувати й навіть героїзувати колабораціоністів - посібників гітлерівців, виправдати їх злодіяння".

Не уточнюється, про яких конкретно політиків і "колабораціоністів" йдеться.

Нагадаємо, що проект постанови №7405 депутати ВР від КПУ Петро Симоненко й Ігор Алєксєєв зареєстрували у листопаді 2010 року - через тиждень після того, як аналогічну заяву прийняла Державна Дума РФ.

У цій заяві Дума висловила жаль з приводу того, що ряд європейських держав, які найбільшою мірою постраждали від гітлерівського нацизму, "прикриваючись уявною європейської солідарністю і тезами про свободу слова і зборів, не підтримали прийняту 16 листопада 2010 Третім комітетом Генеральної Асамблеї ООН резолюцію під назвою "Неприпустимість певних видів практики, які сприяють ескалації сучасних форм расизму, расової дискримінації, ксенофобії і пов'язаної з ними нетерпимості".

Нюрнберг комунізму. В Камбоджі вперше у світі судять "червоних"

За постанову №7405 проголосували фракції Партії регіонів, КПУ, Блоку Литвина, сім позафракційних (серед них Васадзе, Буряк, Мартинюк, Грач і Черпіцький) депутатів і Арнольд Радовець із групи "Реформи заради майбутнього"

Нагадаємо, що вже другий місяць в Україні триває інформаційна кампанія "за" і "проти" вивішування прапора СРСР на адміністративних будівлях з нагоди Дня Перемоги.

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.

Антон Дробович: "Пам'ять — це поле для справедливості"

Публічне інтерв’ю з головою Інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.