Спецпроект

В Одеси новий герб - з зіркою героя Радянського союзу

Сесія Одеської міськради затвердила нове зображення і опис малого герба Одеси, додавши до чинного герба зображення п'ятикутної зірки.

Про це повідомляє одеський "Репортер".

Рішення про прийняття змін у символіку територіальної громади міста підтримали 93 депутати, які вирішили додати до герба Одеси (срібного якоря-кішки на черленому полі) Зірку героя.

Проект рішення про внесення таких змін був підтриманий депутатським корпусом ще на початку грудня, після чого було проведено конкурс на кращий варіант нового герба.

Розглядалася можливість розміщення на зображенні двоголового орла, але незабаром цю пропозицію відхилили.

"Ми пишаємося тим, що наше місто є містом-героєм. Думаю, хто виріс в Одесі - ми це всотали в себе з дитинства", - заявив тоді одеський міський голова Олексій Костусєв, який народився в місті Нєвєльск на острові Сахалін.

За словами Костусєва, про зірку в гербі Одеси його просили ветерани Другої світової. "Тому в символіку міста має бути введена зірка Героя Радянського Союзу", - зазначив мер.

"Місто-герой" - радянське почесне звання, засноване в 1945 році.

Нагадаємо, що в лютому 2011 року Олексій Костусєв заявив, що "у нас є своя ідеологія, і ми за неї боротимемося".

В березні 2011 року одеська міськрада зобов'язала державні установи вивішувати червоні прапори на день Визволення міста від нацистів і в день Перемоги. Саме з цього рішення розпочалася інформаційна кампанія "прапора Перемоги".

У квітні 2011 року місцева влада привітала одеситів з днем Визволення міста плакатами з зображенням румунських окупантів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.