Спецпроект

ЛАВРИНОВИЧ: ДЕРЖАВНИМ СИМВОЛОМ Є СИНЬО-ЖОВТИЙ ПРАПОР

Міністр юстиції України Олександр Лавринович не дав відповіді на запитання про висновок Мін'юсту щодо закону про використання червоних прапорів.

Як передає кореспондент УНІАН, зокрема, після закінчення засідання Кабінету міністрів журналісти запитали у Лавриновича про те, чи проведено юридичну експертизу Закону "Про внесення змін до Закону України „Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" (щодо порядку офіційного використання копій прапора Перемоги).

З цього приводу міністр юстиції сказав: "У нас там по процедурі два тижні. Я зараз можу подивитися, чи закінчився чи ще не закінчився термін надсилання висновку. Президент підписує закони з огляду на різні пропозиції з різних джерел, які він отримує".

У той же час на зауваження журналістів про те, що під час святкування 66-ї річниці перемоги було помічено багато червоних прапорів, Лавринович зазначив: "Їй Богу, жодного прапора не розгорталось... На мою думку, потрібно, щоб ми мали історичну пам'ять і шанували державні символи".

При цьому міністр зазначив, що особисто для нього державним символом є синьо-жовтий прапор.

Нагадаємо, 6 травня глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін заявив, що АП передала закон про використання червоного прапора на експертизу в Кабмін та Мін'юст. "Після того, як будуть отримані відповідні експертні висновки, закон буде поданий на підпис Президенту України", - сказав Льовочкін.

Закон про внесення змін до Закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років" (щодо порядку офіційного використання копій Прапора Перемоги) Верховна Рада прийняла 21 квітня .

4 травня Президент Віктор Янукович заявляв, що підпише закон про використання червоного прапора під час святкових заходів до Дня Перемоги, як тільки документ надійде йому на підпис.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".