Спецпроект

Один із проектів "музеєфікації" Десятинної - церква висотою 125 метрів

На місці Десятинної церкви може з'явитися височезна споруда.

Таким є один із варіантів, які розглядають на конкурсі, влаштованому міською владою, повідомляє "Перший національний".

Дев'ять проектів того, що може бути на місці Десятинки, вже півроку розглядає авторитетне журі з 15 архітекторів. Макети громадськості не показують, але, побоюючись забудови, археологи зробили фотографії можливих варіантів.

Серед них є, скажімо, споруда, вища за Лаврську дзвіницю, або гігантський храм на три тисячі осіб.

Археолог Гліб Івакін про плани музеєфікації першого храму на Русі

"Там є такі варіанти, ну наприклад, церква висотою 125 метрів, - сказав директор Інституту археології НАН України Гліб Івакін. - Це абсурд. Не можна нічого нового будувати на місці пам'ятки, взагалі всі роботи мають бути тільки з метою або збереження цієї пам'ятки, або дослідження".

Такі споруди можуть зруйнувати пам'ятку. Член журі Лариса Скорик заспокоює, мовляв, у конкурсі йшлося лише про музеєфікацію та консервацію залишків Десятинної:  "Багато проектів просто категорично відбігають від умов конкурсу".

Міфи і правда про Десятинну церкву

Зараз геологи беруть ґрунт на аналіз. За тиждень з'ясують, яке навантаження може витримати цей пагорб.

"Для подальших робіт, які, можливо, будуть тут проводитися, якість ґрунту матиме принципове значення, - сказав начальник геологічної експедиції Григорій Левітас. - Оскільки ми не знаємо, що знаходиться під нашими ногами".

Усі проекти і переможця обіцяють оприлюднити наступного тижня.

У березні 2011 року міністр культури Михайло Кулиняк запевнив, що на місці залишків фундаменту Десятинної церкви буде музей, а не церква.

Перед тим головний архітектор Києва Сергій Целовальник повідомив, що "над фундаментом Десятинної не буде побудовано нічого".

В листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан запевняв про протилежне: що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.