Спецпроект

Пам'ятник жертвам Скнилова приберуть з аеродрому

З місця Скнилівської трагедії, де в 2002 році під час авіашоу у Львові впав винищувач Су-27 і вбив 77 глядачів, приберуть пам'ятник, біля якого щороку молилися родичі загиблих.

Про це повідомляє ТСН з посиланням на "Сегодня".

"До "Євро-2012" розширюємо льотне поле. Військовий аеродром віддають під аеропорт - людям вже не можна буде приходити туди на поминки, адже це буде діючий аеропорт", - пояснив директор львівського аеропорту Олександр Загрев.

Монумент планують перенести до каплиці при вході на аеродром. За словами Загрева, гроші для цього повинні дати з бюджету на ремонт аеропорту до Євро-2012.

Частина родичів жертв не проти перенесення: їм було фізично важко йти до пам'ятника на середину льотного поля. Інші обурені, що трагедію ніби викреслюють з пам'яті. Так, мати одного із загиблих, Ніна Міхно, вважає, що загубиться символізм - вшановувати пам'ять саме на місці авіакатастрофи.

З дня трагедії минуло вже майже 9 років. 27 липня 2002 року під час авіашоу на Скнилівському летовищі упав літак Су-27, вбивши 77 і поранивши понад 100 людей.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.