Спецпроект

Пам'ятник жертвам Скнилова приберуть з аеродрому

З місця Скнилівської трагедії, де в 2002 році під час авіашоу у Львові впав винищувач Су-27 і вбив 77 глядачів, приберуть пам'ятник, біля якого щороку молилися родичі загиблих.

Про це повідомляє ТСН з посиланням на "Сегодня".

"До "Євро-2012" розширюємо льотне поле. Військовий аеродром віддають під аеропорт - людям вже не можна буде приходити туди на поминки, адже це буде діючий аеропорт", - пояснив директор львівського аеропорту Олександр Загрев.

Монумент планують перенести до каплиці при вході на аеродром. За словами Загрева, гроші для цього повинні дати з бюджету на ремонт аеропорту до Євро-2012.

Частина родичів жертв не проти перенесення: їм було фізично важко йти до пам'ятника на середину льотного поля. Інші обурені, що трагедію ніби викреслюють з пам'яті. Так, мати одного із загиблих, Ніна Міхно, вважає, що загубиться символізм - вшановувати пам'ять саме на місці авіакатастрофи.

З дня трагедії минуло вже майже 9 років. 27 липня 2002 року під час авіашоу на Скнилівському летовищі упав літак Су-27, вбивши 77 і поранивши понад 100 людей.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".