Спецпроект

При будівництві "Олімпійського" руйнують Київську фортецю

Голова комісії Київради з питань культури й туризму Олександр Бригинець звернувся до голови КМДА Олександра Попова та голови комітету з Євро-2012 Бориса Колеснікова з вимогою припинити руйнувати пам'ятку - Київську фортецю XVIII-XIX століть.

На території Національного музею "Київська фортеця" без законних документів та без погодження із музеєм розкопали значну частину оборонних валів ХІХ століття і почали встановлювати палі.

За словами директора музею В.Кулінича, днями він з міською владою та керівництвом стадіону "Олімпійський" домовився лише про реставрацію схилу.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання 7 чудес України в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.

За словами Бригинця, національний музей "Київська фортеця" - унікальна пам'ятка 18-19 ст., ще не до кінця розкрита киянами як частина історії міста. Адже для більшості обличчям столиці є Київ Ярослава Мудрого та період розбудови міста у кінці 19-поч 20 ст.

Нагадаємо, 29 квітня на території фортеці почалися будівельні роботи, внаслідок яких знищено частину валу. Роботи проходили на відстані кількох десятків метрів від унікальної споруди музею "Косий капонір" (каземат).

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.