Спецпроект

Львівські ветерани не хочуть святкувати 9 травня під червоними прапорами

Керівники Львівського обласного та міського відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів (ВОВ) Б.Винниченко та Я.Гера звернулися до голови Львівської ОДА Михайла Цимбалюка з пропозицією відзначити 9 травня - День Перемоги - під державними прапорами.

Про це ZAXID.NET повідомили у прес-службі Львівської ОДА.

За повідомленням прес-служби, відповідну ухвалу було прийнято на розширеному секретаріаті Львівського обласного та міського відділення ВОВ.

"Депутат Верховної Ради України Цибенко від імені ветеранів підняв питання про святкування Дня перемоги 9 травня не під державними прапорами. Львівське обласне і міське відділення ВОВ, яке налічує понад 80 00 членів, такого доручення йому не давало, і вважаємо його звернення образою ветеранської організації", - йдеться у зверненні.

"9 травня - День перемоги - на Львівщині відзначатимемо під державними синьо-жовтими прапорами. Жодних маршів та провокацій, які мають на меті підірвати стабільність чи внести неспокій у Львові та області ми не допустимо", - наголосив голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк.

Нагадаємо, 21 квітня Верховна Рада України прийняла закон, згідно з яким копії прапора Перемоги можуть підніматися на флагштоках поряд із Державним прапором України. Прапор Перемоги трактується в документі як "символ перемоги радянського народу, його армії та флоту над фашистською Німеччиною в роки Великої Вітчизняної війни".

21 квітня депутати Львівської міської ради під час сесії прийняли ухвалу, якою заборонили використовувати під час відзначення Дня перемоги радянську та нацистську символіку.

28 квітня під час позачергової сесії депутати Львівської обласної ради також прийняли рішення "Про недопустимість використання радянської окупаційної символіки під час відзначення Днів пам'яті жертв Другої світової війни".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".