Спецпроект

Янукович і Коморовський спільно вшанують жертв Волинської трагедії

30 серпня президенти Польщі та України спільно віддадуть шану польським і українським жертвам Волинської трагедії у селі Острівки (Волинська область) та селі Сагринь (Люблінське воєводство).

Про це з посиланням на власні джерела повідомило Польське радіо.

30 серпня 2011 року в обох цих місцевостях Віктор Янукович та Броніслав Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів.

30 серпня 1943 року у селі Острівки повстанці УПА вбили 521 поляка [дані з польської вікіпедії - ІП], в тому числі - жінок та дітей. Солдати Армії Крайової, у свою чергу, 10 березня 1944 року напали на село Сагринь, убиваючи його українських мешканців і палячи їхні хати. За даними Польського радіо, від рук польських партизанів загинуло від 200 до 800 українців, в тому числі - жінки та діти.

Про вшанування вбитих українців та поляків сторони домовилися під час офіційного візиту президента України до Польщі у лютому цього року - тоді Віктор Янукович зізнався у своєму польському корінні і висловив готовність продовжувати історичне примирення між двома народами за формулою "Пробачаємо і просимо вибачення" [офіційно цей процес щодо взаємної різанини на Волині розпочали у 2003 році Кучма і Кваснєвський - "Історична Правда"].

Деталі врочистостей було узгоджено під час останньої розмови польського і українського президентів на саміті країн Центральної Європи 27 травня 2011 року.

Нагадаємо, що 27 травня польський Сейм мав розглядати ухвалу з засудженням Волинської трагедії як українського "злочину з ознаками геноциду", але це питання було перенесене на невизначений термін.

У 2006 році президенти України та Польщі Віктор Ющенко і Лех Качинський відкрили у селі Павлокома (Підкарпатське воєводство Польщі) пам'ятник 366 українцям, які загинули від рук Армії Крайової у березні 1945 року. Поруч відкрили хрест польським мешканцям Павлокоми, убитим українцями того ж року.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.