Спецпроект

Янукович і Коморовський спільно вшанують жертв Волинської трагедії

30 серпня президенти Польщі та України спільно віддадуть шану польським і українським жертвам Волинської трагедії у селі Острівки (Волинська область) та селі Сагринь (Люблінське воєводство).

Про це з посиланням на власні джерела повідомило Польське радіо.

30 серпня 2011 року в обох цих місцевостях Віктор Янукович та Броніслав Коморовський спільно візьмуть участь у відкритті меморіальних комплексів.

30 серпня 1943 року у селі Острівки повстанці УПА вбили 521 поляка [дані з польської вікіпедії - ІП], в тому числі - жінок та дітей. Солдати Армії Крайової, у свою чергу, 10 березня 1944 року напали на село Сагринь, убиваючи його українських мешканців і палячи їхні хати. За даними Польського радіо, від рук польських партизанів загинуло від 200 до 800 українців, в тому числі - жінки та діти.

Про вшанування вбитих українців та поляків сторони домовилися під час офіційного візиту президента України до Польщі у лютому цього року - тоді Віктор Янукович зізнався у своєму польському корінні і висловив готовність продовжувати історичне примирення між двома народами за формулою "Пробачаємо і просимо вибачення" [офіційно цей процес щодо взаємної різанини на Волині розпочали у 2003 році Кучма і Кваснєвський - "Історична Правда"].

Деталі врочистостей було узгоджено під час останньої розмови польського і українського президентів на саміті країн Центральної Європи 27 травня 2011 року.

Нагадаємо, що 27 травня польський Сейм мав розглядати ухвалу з засудженням Волинської трагедії як українського "злочину з ознаками геноциду", але це питання було перенесене на невизначений термін.

У 2006 році президенти України та Польщі Віктор Ющенко і Лех Качинський відкрили у селі Павлокома (Підкарпатське воєводство Польщі) пам'ятник 366 українцям, які загинули від рук Армії Крайової у березні 1945 року. Поруч відкрили хрест польським мешканцям Павлокоми, убитим українцями того ж року.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.