Спецпроект

Литва зробила безстроковою підсудність радянських злочинів

Сейм Литви схвалив законодавчі поправки, які встановлюють, що на відшкодування збитків від радянського геноциду не поширюватиметься термін давності.

Поправки до закону "Про відповідальність за геноцид жителів Литви" і Цивільного кодексу передбачають, що "особа, якій була завдана шкода в результаті геноциду", має право вимагати від винних осіб відшкодування майнового і немайнового збитку, не будучи зв'язаним жодними термінами давності, повідомляє "Інтерфакс".

Литовська влада вимагає від Росії компенсацію за агресію СРСР - зокрема, за загибель людей під час подій 1991 року. Водночас у Москві вважають юридично неспроможними наміри влади Литви вимагати компенсації від Росії родинам загиблих в результаті вільнюських подій 1991 року.

Радянський спецназ штурмує Вільнюс у січні 1991 року (ВІДЕО)

Зазначимо також, що у 2007 році урядова комісія Литви підрахувала, що республіка має отримати від РФ як правонаступниці СРСР 20 млрд доларів на відшкодування завданих збитків. Президент Валдас Адамкус заявляв, що має намір домагатися визнання Росією факту радянської окупації і назвав суму - 28 млрд доларів.

У 2008 році сейм Литви вніс доповнення до закону про збори, які забороняють використовувати нацистську та радянську символіку - це стосується й заходів 9 травня.

Торік литовський парламент ухвалив поправки до Кримінального кодексу, якими встановив кримінальну відповідальність за публічне виправдання, заперечення або применшення міжнародних злочинів, злочинів СРСР або нацистської Німеччини щодо Литви або її мешканців.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.