Спецпроект

Депутати проголосували за відзначення 70-річчя Миколайчука

Верховна Рада України ухвалила Постанову "Про відзначення 70-річчя з дня народження Івана Миколайчука".

Про це повідомляє сайт Верховної Ради.

Документом, зокрема, рекомендовано Кабінету Міністрів утворити організаційний комітет з підготовки і проведення відповідних заходів, розробити й затвердити їх план та вирішити питання щодо їх фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

Постанова містить також рекомендації Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати показ кінофільмів, створених за участі Івана Миколайчука, теле- і радіопередач, присвячених його життю і діяльності,  забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням 70-річчя з дня його народження.

Документом також запропоновано Українському державному підприємству поштового зв'язку "Укрпошта" видати серію поштових марок.

ДОВІДКА з пояснювальної записки до проекту постанови:

Іван Васильович Миколайчук - визначний український актор, режисер та сценарист, лауреат Шевченківської премії та численних відзнак у галузі кінематографії.

Народився 15 червня 1941 року  в с. Чортория у Чернівецькій області. У 1957 р. закінчив Чернівецьке музичне училище, в 1961-му - театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської, у1965 - кіноакторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.

Іван Миколайчук зіграв 34 ролі в кіно, ставши одним з найпопулярніших українських кіноакторів 1960-70х років. Він також був режисером двох і автором сценарію дев'ятьох кінофільмів. Виконавець головних ролей у фільмах "Сон", "Тіні забутих предків", "Білий птах з чорною відзнакою", "Пропала грамота", "Вавілон ХХ" та багатьох інших.

Постійні потрясіння, заборони творчих задумів, "табу" на фільми зіграли не останню роль у долі молодого актора. Помер Іван Миколайчук 3 серпня 1987 року.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.