Спецпроект

Депутати проголосували за відзначення 70-річчя Миколайчука

Верховна Рада України ухвалила Постанову "Про відзначення 70-річчя з дня народження Івана Миколайчука".

Про це повідомляє сайт Верховної Ради.

Документом, зокрема, рекомендовано Кабінету Міністрів утворити організаційний комітет з підготовки і проведення відповідних заходів, розробити й затвердити їх план та вирішити питання щодо їх фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

Постанова містить також рекомендації Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати показ кінофільмів, створених за участі Івана Миколайчука, теле- і радіопередач, присвячених його життю і діяльності,  забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням 70-річчя з дня його народження.

Документом також запропоновано Українському державному підприємству поштового зв'язку "Укрпошта" видати серію поштових марок.

ДОВІДКА з пояснювальної записки до проекту постанови:

Іван Васильович Миколайчук - визначний український актор, режисер та сценарист, лауреат Шевченківської премії та численних відзнак у галузі кінематографії.

Народився 15 червня 1941 року  в с. Чортория у Чернівецькій області. У 1957 р. закінчив Чернівецьке музичне училище, в 1961-му - театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської, у1965 - кіноакторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.

Іван Миколайчук зіграв 34 ролі в кіно, ставши одним з найпопулярніших українських кіноакторів 1960-70х років. Він також був режисером двох і автором сценарію дев'ятьох кінофільмів. Виконавець головних ролей у фільмах "Сон", "Тіні забутих предків", "Білий птах з чорною відзнакою", "Пропала грамота", "Вавілон ХХ" та багатьох інших.

Постійні потрясіння, заборони творчих задумів, "табу" на фільми зіграли не останню роль у долі молодого актора. Помер Іван Миколайчук 3 серпня 1987 року.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.