Спецпроект

Депутати проголосували за відзначення 70-річчя Миколайчука

Верховна Рада України ухвалила Постанову "Про відзначення 70-річчя з дня народження Івана Миколайчука".

Про це повідомляє сайт Верховної Ради.

Документом, зокрема, рекомендовано Кабінету Міністрів утворити організаційний комітет з підготовки і проведення відповідних заходів, розробити й затвердити їх план та вирішити питання щодо їх фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

Постанова містить також рекомендації Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати показ кінофільмів, створених за участі Івана Миколайчука, теле- і радіопередач, присвячених його життю і діяльності,  забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням 70-річчя з дня його народження.

Документом також запропоновано Українському державному підприємству поштового зв'язку "Укрпошта" видати серію поштових марок.

ДОВІДКА з пояснювальної записки до проекту постанови:

Іван Васильович Миколайчук - визначний український актор, режисер та сценарист, лауреат Шевченківської премії та численних відзнак у галузі кінематографії.

Народився 15 червня 1941 року  в с. Чортория у Чернівецькій області. У 1957 р. закінчив Чернівецьке музичне училище, в 1961-му - театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської, у1965 - кіноакторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.

Іван Миколайчук зіграв 34 ролі в кіно, ставши одним з найпопулярніших українських кіноакторів 1960-70х років. Він також був режисером двох і автором сценарію дев'ятьох кінофільмів. Виконавець головних ролей у фільмах "Сон", "Тіні забутих предків", "Білий птах з чорною відзнакою", "Пропала грамота", "Вавілон ХХ" та багатьох інших.

Постійні потрясіння, заборони творчих задумів, "табу" на фільми зіграли не останню роль у долі молодого актора. Помер Іван Миколайчук 3 серпня 1987 року.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".