Спецпроект

Депутати проголосували за відзначення 70-річчя Миколайчука

Верховна Рада України ухвалила Постанову "Про відзначення 70-річчя з дня народження Івана Миколайчука".

Про це повідомляє сайт Верховної Ради.

Документом, зокрема, рекомендовано Кабінету Міністрів утворити організаційний комітет з підготовки і проведення відповідних заходів, розробити й затвердити їх план та вирішити питання щодо їх фінансового та матеріально-технічного забезпечення.

Постанова містить також рекомендації Державному комітету телебачення і радіомовлення України організувати показ кінофільмів, створених за участі Івана Миколайчука, теле- і радіопередач, присвячених його життю і діяльності,  забезпечити висвітлення в засобах масової інформації заходів, що проводитимуться у зв'язку з відзначенням 70-річчя з дня його народження.

Документом також запропоновано Українському державному підприємству поштового зв'язку "Укрпошта" видати серію поштових марок.

ДОВІДКА з пояснювальної записки до проекту постанови:

Іван Васильович Миколайчук - визначний український актор, режисер та сценарист, лауреат Шевченківської премії та численних відзнак у галузі кінематографії.

Народився 15 червня 1941 року  в с. Чортория у Чернівецькій області. У 1957 р. закінчив Чернівецьке музичне училище, в 1961-му - театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської, у1965 - кіноакторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.

Іван Миколайчук зіграв 34 ролі в кіно, ставши одним з найпопулярніших українських кіноакторів 1960-70х років. Він також був режисером двох і автором сценарію дев'ятьох кінофільмів. Виконавець головних ролей у фільмах "Сон", "Тіні забутих предків", "Білий птах з чорною відзнакою", "Пропала грамота", "Вавілон ХХ" та багатьох інших.

Постійні потрясіння, заборони творчих задумів, "табу" на фільми зіграли не останню роль у долі молодого актора. Помер Іван Миколайчук 3 серпня 1987 року.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.