Спецпроект

Мінкульт обіцяє не чіпати Софію, а навпаки

Міністерство культури сприятиме збереженню Національного заповідника "Софія Київська" як цілісного музейного та майнового комплексу.

Про це повідомила прес-служба Міністерства культури і туризму.

Чиновники обіцяють "дотримуватися виваженої політики в питанні взаємовідносин державного музею і релігійних конфесій".

"Жодних радикальних заходів, які б негативно впливали на архітектурно-історичні пам'ятки, допущено не буде", ішлося під час зустрічі міністра культури Михайла Кулиняка з колективом "Софії Київської", на якій міністр також повідомив, що структуру заповідника та його кадровий потенціал буде збережено.

Кулиняк запевнив, що буде вирішено проблеми завершення реставрації інженерних мереж на території Національного заповідника "Софія Київська", а для розміщення фондових колекцій виділять відреставровані площі.

Нагадаємо, що розпорядженням Кабміну від 9 червня 2011 р. цілісний майновий комплекс Національного заповідника "Софія Київська" передано у сферу управління Міністерства культури.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.