Спецпроект

Мінкульт обіцяє не чіпати Софію, а навпаки

Міністерство культури сприятиме збереженню Національного заповідника "Софія Київська" як цілісного музейного та майнового комплексу.

Про це повідомила прес-служба Міністерства культури і туризму.

Чиновники обіцяють "дотримуватися виваженої політики в питанні взаємовідносин державного музею і релігійних конфесій".

"Жодних радикальних заходів, які б негативно впливали на архітектурно-історичні пам'ятки, допущено не буде", ішлося під час зустрічі міністра культури Михайла Кулиняка з колективом "Софії Київської", на якій міністр також повідомив, що структуру заповідника та його кадровий потенціал буде збережено.

Кулиняк запевнив, що буде вирішено проблеми завершення реставрації інженерних мереж на території Національного заповідника "Софія Київська", а для розміщення фондових колекцій виділять відреставровані площі.

Нагадаємо, що розпорядженням Кабміну від 9 червня 2011 р. цілісний майновий комплекс Національного заповідника "Софія Київська" передано у сферу управління Міністерства культури.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.