Спецпроект

Кравчук і Ющенко просять Януковича врятувати Десятинну

Перший і третій президенти сучасної України Леонід Кравчук та Віктор Ющенко закликають четвертого президента Віктора Януковича взяти під особистий контроль ситуацію довкола Десятинної церкви.

Про це йдеться у їхньому відкритому листі, який оприлюднила прес-служба "Нашої України".

"Руїни Десятинної церкви являють собою більшу архітектурну і історичну цінність, ніж будь-який, навіть найкращий її макет, який може бути побудованим на її місці", - зазначили Кравчук та Ющенко.

"Оскільки не збереглося достовірних зображень і креслень первісного храму, збудованого Володимиром, будь-який проект, за великим рахунком, не матиме нічого спільного з історичною пам'яткою", - наголосили автори звернення.

За словами екс-президентів, реконструкція церкви "зараз суперечила б не лише сучасній європейській традиції збереження культурних пам'яток, але й міжнародним зобов'язанням, взятим на себе Україною".

"Окрім того, відбудова Десятинної церкви закриє можливості для повноцінного аналізу унікальних археологічних матеріалів, які історики могли б отримати з новими науковими інструментами", - вважають Кравчук та Ющенко.

"На наше переконання, збереження цієї визначної пам'ятки України має відбуватися відповідно до найновіших світових досягнень, які дозволять бачити українську святиню в первісному вигляді - без надбудови новітнього часу", - йдеться у листі.

Нагадаємо, що 25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 989 роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.