Спецпроект

Депутатів, які інспектували заповідник у Переяславі, не пустили в музей

Відбулося виїзне засідання комітету з питань культури і духовності Верховної Ради на тему: "Про стан та перспективи розвитку Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав...".

Про це повідомляє сайт "Музеї України".

Напередодні виїзного засідання УНН інформували, що комітет має на меті пересвідчитися у достовірності фактів щодо стану збереження та незаконної перебудови пам'яток культурної спадщини, належного зберігання музейних експонатів, загрози знищення музеїв, розташованих у культових спорудах, ефективності управління заповідником тощо.

Крім керівництва комітету, в його роботі взяли участь голова комітету ВР з питань правової політики Сергій Міщенко, поет і письменник Борис Олійник та інші.

Учасники засідання оглянули архітектурні об'єкти та експозиції музею просто неба. Обурення голови комітету викликали факти паління свічок у дерев'яній церкві св. Георгія (1768) з с. Андруші, зображеної Тарасом Шевченком на малюнку "Верби в Андрушах".

Також було оглянуто й експонати вже неіснуючого музею народного одягу середньої Наддніпрянщини, їх умови зберігання та стан. Представники виїзної групи побували у музеї українського рушника, музеї М. Бенардоса, винахідника дугового електрозварювання (зачинений на ремонт у 130-ту річницю дати, внесеної до календаря ЮНЕСКО) та інших об'єктах.

Наступним місцем, куди вирушили учасники виїзного засідання, стала Михайлівська церква - пам'ятка архітектури національного значення, що перебуває у спільному користуванні НІЕЗ "Переяслав" та релігійної громади УПЦ МП.

На сьогодні два музеї - згаданий музей одягу (експозиція якого була розміщена у Михайлівській церкві з 1957 року, а тепер демонтована - ІП) та музей архітектури часів Київської русі не функціонують за прямим призначенням.

Навіть шість народних депутатів, представників комітету, котрі намагалися зайти на музейне подвір'я, не змогли туди потрапити. Отож, аби оцінити ситуацію зі станом збереження пам'ятки, довелося спостерігати крізь грати. На те, аби представники церковної громади таки відчинили вхід, не змогли вплинути ні генеральний директор заповідника П.Довгошия, ні міський голова О.Шкіра.

Нічого не зміг вдіяти та пояснити і присутній голова Держкультспадщини Андрій Вінграновський. Попри існуючий припис цього відомства про припинення будівництва будівельні роботи не припинялися навіть у присутності представників комітету. Зачиненим виявився і Свято-Возненський собор. Відкривати його для представників комітету теж ніхто не став.

Знайомство зі станом та перспективами розвитку Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" завершилося відвідинами Меморіального музею Григорія Сковороди. Після цього відбулося робоче засідання комітету у приміщенні міської ради, де пройшло обговорення побаченого та почутого.

Загальне негативне враження підкреслили виступи його представників - збурені емоції та голосні вигуки охарактеризували напругу навколо питань, які порушувалися під час роботи.

Нагадаємо, що у листопаді 2010 року колектив Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" звернувся до президента, прем'єр-міністра і голови ВР з відкритим листом, у якому розповів про нефаховість і зловживання щойно призначеного гендиректора Павла Довгошиї, і клопотався про його звільнення. 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.