Спецпроект

Депутатів, які інспектували заповідник у Переяславі, не пустили в музей

Відбулося виїзне засідання комітету з питань культури і духовності Верховної Ради на тему: "Про стан та перспективи розвитку Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав...".

Про це повідомляє сайт "Музеї України".

Напередодні виїзного засідання УНН інформували, що комітет має на меті пересвідчитися у достовірності фактів щодо стану збереження та незаконної перебудови пам'яток культурної спадщини, належного зберігання музейних експонатів, загрози знищення музеїв, розташованих у культових спорудах, ефективності управління заповідником тощо.

Крім керівництва комітету, в його роботі взяли участь голова комітету ВР з питань правової політики Сергій Міщенко, поет і письменник Борис Олійник та інші.

Учасники засідання оглянули архітектурні об'єкти та експозиції музею просто неба. Обурення голови комітету викликали факти паління свічок у дерев'яній церкві св. Георгія (1768) з с. Андруші, зображеної Тарасом Шевченком на малюнку "Верби в Андрушах".

Також було оглянуто й експонати вже неіснуючого музею народного одягу середньої Наддніпрянщини, їх умови зберігання та стан. Представники виїзної групи побували у музеї українського рушника, музеї М. Бенардоса, винахідника дугового електрозварювання (зачинений на ремонт у 130-ту річницю дати, внесеної до календаря ЮНЕСКО) та інших об'єктах.

Наступним місцем, куди вирушили учасники виїзного засідання, стала Михайлівська церква - пам'ятка архітектури національного значення, що перебуває у спільному користуванні НІЕЗ "Переяслав" та релігійної громади УПЦ МП.

На сьогодні два музеї - згаданий музей одягу (експозиція якого була розміщена у Михайлівській церкві з 1957 року, а тепер демонтована - ІП) та музей архітектури часів Київської русі не функціонують за прямим призначенням.

Навіть шість народних депутатів, представників комітету, котрі намагалися зайти на музейне подвір'я, не змогли туди потрапити. Отож, аби оцінити ситуацію зі станом збереження пам'ятки, довелося спостерігати крізь грати. На те, аби представники церковної громади таки відчинили вхід, не змогли вплинути ні генеральний директор заповідника П.Довгошия, ні міський голова О.Шкіра.

Нічого не зміг вдіяти та пояснити і присутній голова Держкультспадщини Андрій Вінграновський. Попри існуючий припис цього відомства про припинення будівництва будівельні роботи не припинялися навіть у присутності представників комітету. Зачиненим виявився і Свято-Возненський собор. Відкривати його для представників комітету теж ніхто не став.

Знайомство зі станом та перспективами розвитку Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" завершилося відвідинами Меморіального музею Григорія Сковороди. Після цього відбулося робоче засідання комітету у приміщенні міської ради, де пройшло обговорення побаченого та почутого.

Загальне негативне враження підкреслили виступи його представників - збурені емоції та голосні вигуки охарактеризували напругу навколо питань, які порушувалися під час роботи.

Нагадаємо, що у листопаді 2010 року колектив Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" звернувся до президента, прем'єр-міністра і голови ВР з відкритим листом, у якому розповів про нефаховість і зловживання щойно призначеного гендиректора Павла Довгошиї, і клопотався про його звільнення. 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.