Спецпроект

Депутатів, які інспектували заповідник у Переяславі, не пустили в музей

Відбулося виїзне засідання комітету з питань культури і духовності Верховної Ради на тему: "Про стан та перспективи розвитку Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав...".

Про це повідомляє сайт "Музеї України".

Напередодні виїзного засідання УНН інформували, що комітет має на меті пересвідчитися у достовірності фактів щодо стану збереження та незаконної перебудови пам'яток культурної спадщини, належного зберігання музейних експонатів, загрози знищення музеїв, розташованих у культових спорудах, ефективності управління заповідником тощо.

Крім керівництва комітету, в його роботі взяли участь голова комітету ВР з питань правової політики Сергій Міщенко, поет і письменник Борис Олійник та інші.

Учасники засідання оглянули архітектурні об'єкти та експозиції музею просто неба. Обурення голови комітету викликали факти паління свічок у дерев'яній церкві св. Георгія (1768) з с. Андруші, зображеної Тарасом Шевченком на малюнку "Верби в Андрушах".

Також було оглянуто й експонати вже неіснуючого музею народного одягу середньої Наддніпрянщини, їх умови зберігання та стан. Представники виїзної групи побували у музеї українського рушника, музеї М. Бенардоса, винахідника дугового електрозварювання (зачинений на ремонт у 130-ту річницю дати, внесеної до календаря ЮНЕСКО) та інших об'єктах.

Наступним місцем, куди вирушили учасники виїзного засідання, стала Михайлівська церква - пам'ятка архітектури національного значення, що перебуває у спільному користуванні НІЕЗ "Переяслав" та релігійної громади УПЦ МП.

На сьогодні два музеї - згаданий музей одягу (експозиція якого була розміщена у Михайлівській церкві з 1957 року, а тепер демонтована - ІП) та музей архітектури часів Київської русі не функціонують за прямим призначенням.

Навіть шість народних депутатів, представників комітету, котрі намагалися зайти на музейне подвір'я, не змогли туди потрапити. Отож, аби оцінити ситуацію зі станом збереження пам'ятки, довелося спостерігати крізь грати. На те, аби представники церковної громади таки відчинили вхід, не змогли вплинути ні генеральний директор заповідника П.Довгошия, ні міський голова О.Шкіра.

Нічого не зміг вдіяти та пояснити і присутній голова Держкультспадщини Андрій Вінграновський. Попри існуючий припис цього відомства про припинення будівництва будівельні роботи не припинялися навіть у присутності представників комітету. Зачиненим виявився і Свято-Возненський собор. Відкривати його для представників комітету теж ніхто не став.

Знайомство зі станом та перспективами розвитку Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" завершилося відвідинами Меморіального музею Григорія Сковороди. Після цього відбулося робоче засідання комітету у приміщенні міської ради, де пройшло обговорення побаченого та почутого.

Загальне негативне враження підкреслили виступи його представників - збурені емоції та голосні вигуки охарактеризували напругу навколо питань, які порушувалися під час роботи.

Нагадаємо, що у листопаді 2010 року колектив Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" звернувся до президента, прем'єр-міністра і голови ВР з відкритим листом, у якому розповів про нефаховість і зловживання щойно призначеного гендиректора Павла Довгошиї, і клопотався про його звільнення. 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".