Спецпроект

Депутатів, які інспектували заповідник у Переяславі, не пустили в музей

Відбулося виїзне засідання комітету з питань культури і духовності Верховної Ради на тему: "Про стан та перспективи розвитку Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав...".

Про це повідомляє сайт "Музеї України".

Напередодні виїзного засідання УНН інформували, що комітет має на меті пересвідчитися у достовірності фактів щодо стану збереження та незаконної перебудови пам'яток культурної спадщини, належного зберігання музейних експонатів, загрози знищення музеїв, розташованих у культових спорудах, ефективності управління заповідником тощо.

Крім керівництва комітету, в його роботі взяли участь голова комітету ВР з питань правової політики Сергій Міщенко, поет і письменник Борис Олійник та інші.

Учасники засідання оглянули архітектурні об'єкти та експозиції музею просто неба. Обурення голови комітету викликали факти паління свічок у дерев'яній церкві св. Георгія (1768) з с. Андруші, зображеної Тарасом Шевченком на малюнку "Верби в Андрушах".

Також було оглянуто й експонати вже неіснуючого музею народного одягу середньої Наддніпрянщини, їх умови зберігання та стан. Представники виїзної групи побували у музеї українського рушника, музеї М. Бенардоса, винахідника дугового електрозварювання (зачинений на ремонт у 130-ту річницю дати, внесеної до календаря ЮНЕСКО) та інших об'єктах.

Наступним місцем, куди вирушили учасники виїзного засідання, стала Михайлівська церква - пам'ятка архітектури національного значення, що перебуває у спільному користуванні НІЕЗ "Переяслав" та релігійної громади УПЦ МП.

На сьогодні два музеї - згаданий музей одягу (експозиція якого була розміщена у Михайлівській церкві з 1957 року, а тепер демонтована - ІП) та музей архітектури часів Київської русі не функціонують за прямим призначенням.

Навіть шість народних депутатів, представників комітету, котрі намагалися зайти на музейне подвір'я, не змогли туди потрапити. Отож, аби оцінити ситуацію зі станом збереження пам'ятки, довелося спостерігати крізь грати. На те, аби представники церковної громади таки відчинили вхід, не змогли вплинути ні генеральний директор заповідника П.Довгошия, ні міський голова О.Шкіра.

Нічого не зміг вдіяти та пояснити і присутній голова Держкультспадщини Андрій Вінграновський. Попри існуючий припис цього відомства про припинення будівництва будівельні роботи не припинялися навіть у присутності представників комітету. Зачиненим виявився і Свято-Возненський собор. Відкривати його для представників комітету теж ніхто не став.

Знайомство зі станом та перспективами розвитку Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" завершилося відвідинами Меморіального музею Григорія Сковороди. Після цього відбулося робоче засідання комітету у приміщенні міської ради, де пройшло обговорення побаченого та почутого.

Загальне негативне враження підкреслили виступи його представників - збурені емоції та голосні вигуки охарактеризували напругу навколо питань, які порушувалися під час роботи.

Нагадаємо, що у листопаді 2010 року колектив Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" звернувся до президента, прем'єр-міністра і голови ВР з відкритим листом, у якому розповів про нефаховість і зловживання щойно призначеного гендиректора Павла Довгошиї, і клопотався про його звільнення. 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.