Спецпроект

ЗНИЩЕНО МОГИЛУ ОСТАННЬОГО НАЦИСТА

Могила Рудольфа Гесса в його родинному маєтку Вунзідель, яка була місцем паломництва неонацистів, ліквідована.

Про це повідомляє "Жеч Посполіта" з посиланням на "Зюддойче Цайтунґ".

Тлінні рештки одного з лідерів Третього Рейху ексгумовано і після кремації прах розвіють над морем. Ексгумація відбулася в ніч з вівторка на середу.

Могила Гесса віддавна була місцем збору неонацистів, які шанували партійного заступника Гітлера як "мученика за ідею". Кожної річниці самогубства Гесса, котрий покінчив з собою в тюрмі 17 серпня 1987 року, на його могилу клали вінки. 

У 2005 році місцева влада заборонила ці вшанування. Було вирішено продовжити оренду місця поховання тільки до 5 листопада 2011 року. Гессова внучка оскаржила це рішення, але до суду не дійшло.

1986: останнє інтерв'ю рейхскомісара України Еріха Коха (ВІДЕО)

Завдяки посередництву священників місцевої церкви родина нацистського діяча згодилася на ексгумацію, не бажаючи, щоб могила слугувала місцем культу для неонаці.

У травні 1941 року заступник Гітлера в Націонал-соціалістичній робітничій партії Німеччини Рудольф Гесс утік на літаку до Британії, де був інтернований до кінця війни. Міжнародний трибунал у Нюрнберзі засудив його до довічного ув'язнення, яке Гесс відбував у берлінській в'язниці Шпандау.

Гесс був останнім із живих нацистських лідерів. У 1986 році в СРСР заговорили про можливість його звільнення "з гуманних міркувань". В серпні 1987 року Гесса було знайдено повішеним у альтанці в тюремному дворику.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.