Спецпроект

Адмінсуд розгляне "геройство" Бандери і Шухевича 2 серпня

Вищий адміністративний суд України розгляне справи про законність / незаконність присвоєння звання Героя України Степану Бандері і Роману Шухевичу в один день - 2 серпня.

Про це повідомив "Остров" із посиланням на юриста Володимира Оленцевича.

За його словами, він отримав повістку з Вищого адміністративного суду, в якій говориться, що о 09:15 2 серпня 2011 року у Вищому адмінсуді Україні відбудеться розгляд касаційних скарг В.Ющенка, Юрія-Богдана Шухевича, І.Макара та інших громадян на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року.

Нагадаємо, що 21 квітня 2010 року Донецький апеляційний адміністративний суд визнав незаконним і скасував указ президента України Віктора Ющенка від 12 жовтня 2007 року про присвоєння звання Героя України головнокомандувачу Української Повстанської Армії (УПА) Роману Шухевичу, який загинув в 1950 році.

Цим рішенням суд задовольнив скаргу, подану до суду професором Донецького національного медичного університету Анатолієм Соловйовим.

Оленцевич також повідомив, що отримав повістку з Вищого адмінсуду на розгляд касаційних скарг на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року та рішення Донецького апеляційного адмінсуду від 23 червня 2010 року про визнання незаконним і відміну указу президента України про присвоєння звання Герой України Степану Бандері.

"Засідання Вищого адмінсуду України у справі Бандери відбудеться також 2 серпня, о 14-00", - сказав Оленцевич.

Про попередній перебіг справ щодо присудження Героя України Степану Бандері і Роману Шухневичу читайте на "Історичній Правді".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.