Спецпроект

Адмінсуд розгляне "геройство" Бандери і Шухевича 2 серпня

Вищий адміністративний суд України розгляне справи про законність / незаконність присвоєння звання Героя України Степану Бандері і Роману Шухевичу в один день - 2 серпня.

Про це повідомив "Остров" із посиланням на юриста Володимира Оленцевича.

За його словами, він отримав повістку з Вищого адміністративного суду, в якій говориться, що о 09:15 2 серпня 2011 року у Вищому адмінсуді Україні відбудеться розгляд касаційних скарг В.Ющенка, Юрія-Богдана Шухевича, І.Макара та інших громадян на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року.

Нагадаємо, що 21 квітня 2010 року Донецький апеляційний адміністративний суд визнав незаконним і скасував указ президента України Віктора Ющенка від 12 жовтня 2007 року про присвоєння звання Героя України головнокомандувачу Української Повстанської Армії (УПА) Роману Шухевичу, який загинув в 1950 році.

Цим рішенням суд задовольнив скаргу, подану до суду професором Донецького національного медичного університету Анатолієм Соловйовим.

Оленцевич також повідомив, що отримав повістку з Вищого адмінсуду на розгляд касаційних скарг на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року та рішення Донецького апеляційного адмінсуду від 23 червня 2010 року про визнання незаконним і відміну указу президента України про присвоєння звання Герой України Степану Бандері.

"Засідання Вищого адмінсуду України у справі Бандери відбудеться також 2 серпня, о 14-00", - сказав Оленцевич.

Про попередній перебіг справ щодо присудження Героя України Степану Бандері і Роману Шухневичу читайте на "Історичній Правді".

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.