Спецпроект

Пам'ятник радянським воїнам в Херсоні незабаром повернеться

Пам'ятна стела на честь подвигу радянських воїнів у Херсоні, раніше розташована на площі імені Героїв Сталінграду, перенесена в безпечне місце, щоб уникнути можливого пошкодження під час будівельних робіт у районі цієї ділянки.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Пам'ятний знак - це збірно-розбірна конструкція з гранітних блоків. Під час будівельних робіт вона могла пошкодитися, тому і було рішення тимчасово її демонтувати. Зараз пам'ятний знак перенесено у безпечне місце", - повідомила керівник прес-служби мерії Херсона Тетяна Сазонова.

За її словами, коли будівництво закінчиться, стелу повернуть на ту ж площу. "Питання про те, щоб перенести її на інше місце, навіть не розглядалося", - запевнила Сазонова.

Як повідомлялося, в Херсоні з площі імені Героїв Сталінграду прибрали пам'ятну стелу на честь подвигу радянських воїнів. Пам'ятний знак нібито заважав будівництву торгівельного центру.

Народний депутат України від КПУ Катерина Самойлик вважає цю подію актом вандалізму: "Думаю, що без згоди мера міста, "регіонала" Володимира Сальдо стела не була б знесена".

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.