Спецпроект

"РЕГІОНАЛИ" ГОРЛІВКИ ОБІЗВАЛИ СТУСА "ФАШИСТОМ"

У Горлівці Донецької області, на сесії міськради, депутати не підтримали встановлення у місті погруддя поетові-дисиденту Василю Стусу біля школи, де він учителював.

Про це повідомляє ТСН.

За словами присутніх на засіданні, під час обговорення даного питання, депутати від Партії регіонів обізвали письменника "бандерівцем", "фашистом" та звинуватили у "вбивстві наших дітей".

Всього на сесії зареєструвалися 68 депутатів. Віддали свої голоси за встановлення погруддя лише 13 депутатів із необхідних 39.

Варто відзначити, що ні місто, ні бюджет не несли б ніяких витрат на встановлення бюсту. Усі кошти повинна була виділити Горлівська міська партійна організація ВО "Свобода".

Микола Пижов, який виступав проти встановлення погруддя, заявив, що в Горлівці вже є музей Стуса і одна зі шкіл міста названа його ім'ям, хоча "для соціально-економічного розвитку міста Горлівки Стус нічого не зробив".

Натомість депутат запропонував встановити пам'ятники людям, які жили, працювали, захищали Батьківщину від німецько-фашистських загарбників. За словами Пижова, це і маршал Радянського Союзу Іван Пересипкін, Герой Радянського Союзу Борис Котов і інші".

Василь Стус (1938-1985) - український поет, дисидент, політв'язень, помер в ув'язненні. З 2005 року - Герой України.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.