Спецпроект

У скіфському парку в Криму будуть і об'єкти про радянське кіно

Археологічний парк "Ак-Кая", що включає об'єкти різних історичних епох: від Античності до Середньовіччя, - з'явиться в Білогірському районі Криму.

Про це повідомляє "Дело".

Парк стане філією нещодавно створеного історико-археологічного заповідника "Неаполь Скіфський" і зможе прийняти туристів вже навесні наступного року.

На території, що займає сто гектарів, розташовано 96 об'єктів: городище, кургани, святилище, некрополі та багато іншого. Основний екскурсійний маршрут охопить 15 головних пам'яток.

Крім старожитностей, парк познайомить туристів і з сучасною історією - принаймні, з одним з її аспектів, кінематографічним. Справа в тому, що саме в цьому парку знімали знамениті радянські фільми "Вождь червоношкірих", "Вершник без голови", "Людина з бульвару Капуцинів" і багато інших.

Нагадаємо, що в січні 2011 року Сімферопольська міська рада дала згоду на створення на базі археологічного комплексу "Неаполь-Скіфський" історико-археологічного заповідника місцевого значення. 

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.

Чеський Нобель: Ярослав Сейферт

Телеведучий державного телебачення Чехословаччини, сидячи на невиразному блакитному тлі в студії, так само невиразно вичавив з себе повідомлення: «Сьогодні в Стокгольмі вручили Нобелівську премію з літератури також народному митцеві Ярославові Сейферту». Надворі був 1984 рік, і реверанс Нобелівського комітету в бік письменника соціалістичної Чехословаччини був для пізньо-тоталітарного режиму радше проблемою, ніж визнанням