Спецпроект

МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ ПОКАЯВСЯ ЗА "ПОЛІТИЧНЕ ПРАВОСЛАВ'Я" - WIKILEAKS

Українська православна церква (Московського патріархату) визнала, що підтримка Віктора Януковича на президентських виборах 2004 року була помилкою.

Про це у своїй депеші до Держдепартаменту від 9 січня 2009 року написав тодішній посол США в Україні Вільям Тейлор, повідомляє УП з посиланням на сайт Wikileaks.

За словами Тейлора, таку позицію УПЦ МП на зустрічі з представником посольства озвучив голова відділу зовнішніх церковних зав'язків Архімандрит Кирил (Говорун).

"Він визнав, що підтримка Януковича під час президентських виборів у 2004 році була помилкою, і підкреслив незалежність української філії Російської православної церкви. Архімандрит Кирило наголосив, що після 2004 року церква стоїть осторонь від політики. Він також зазначив, що УПЦ МП публічно засуджувала неофіційні православні проросійські групи, які робили політичні заяви", - пише посол.

На думку Архімандрита Кирила, в 2004 році існував ризик розколу православного руху через зусилля Віктора Ющенка добитися визнання незалежних від УПЦ МП церков.

Згодом екс-президент України також став причиною внутрішньої кризи у московському патріархаті.  "Говорун сказав, що участь президента Ющенка у святкуванні 1020-річчя Хрещення Київської Русі в липні 2008 року майже викликало розкол в УПЦ МП", - зазначає дипломат.

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.