Спецпроект

МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ ПОКАЯВСЯ ЗА "ПОЛІТИЧНЕ ПРАВОСЛАВ'Я" - WIKILEAKS

Українська православна церква (Московського патріархату) визнала, що підтримка Віктора Януковича на президентських виборах 2004 року була помилкою.

Про це у своїй депеші до Держдепартаменту від 9 січня 2009 року написав тодішній посол США в Україні Вільям Тейлор, повідомляє УП з посиланням на сайт Wikileaks.

За словами Тейлора, таку позицію УПЦ МП на зустрічі з представником посольства озвучив голова відділу зовнішніх церковних зав'язків Архімандрит Кирил (Говорун).

"Він визнав, що підтримка Януковича під час президентських виборів у 2004 році була помилкою, і підкреслив незалежність української філії Російської православної церкви. Архімандрит Кирило наголосив, що після 2004 року церква стоїть осторонь від політики. Він також зазначив, що УПЦ МП публічно засуджувала неофіційні православні проросійські групи, які робили політичні заяви", - пише посол.

На думку Архімандрита Кирила, в 2004 році існував ризик розколу православного руху через зусилля Віктора Ющенка добитися визнання незалежних від УПЦ МП церков.

Згодом екс-президент України також став причиною внутрішньої кризи у московському патріархаті.  "Говорун сказав, що участь президента Ющенка у святкуванні 1020-річчя Хрещення Київської Русі в липні 2008 року майже викликало розкол в УПЦ МП", - зазначає дипломат.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.