Багатостраждальний Музей історії Києва знову виселяють

Археологічний відділ Музею історії Києва знову виселяють з Будиночка Петра.

Про це повідомляють "Коментарі" з посиланням на завідувача відділом Музею історії Києва Віталія Ковалинського.

За його словами, сьогодні, 13 вересня, о 9:00 до будиночка Петра I (по вул. Костянтинівській, 6/9), в якому розташовується археологічний відділ Музею історії Києва, під'їхала машина з вантажниками і почалося примусове виселення музею.

"Управління Культури з незрозумілих для нас причин і, незважаючи на наші протести, видало наказ про негайне виселення археологічних фондів у кількості 120 одиниць - тобто, абсолютно крихких речей - в інший часовий непристосоване приміщення, - наголосив Ковалинський. - Чому вони так зробили - не знаю. Зараз Будиночок Петра знаходиться у веденні не Управління культури, а Управління охорони пам'яток. Але чомусь наказ цей віддала пані Зоріна (Світлана Зоріна, голова Головного управління культури і мистецтв КМДА)".

За його словами, поки що вивезли кілька стелажів. При цьому про переїзд працівники попереджені не були.

Виселяють археологічний відділ на 4-й поверх Українського дому, де вже 8 років складовані інші фонди Музею Києва.

"Справа в тому, що археологічні фонди - це зовсім інше, з ними потрібно дуже акуратно поводитися, і при будь-якому переміщенні вони псуються і руйнуються, - пояснив заввідділом. - Звичайно, коли-небудь їх потрібно було б перевозити, але відразу в постійне приміщення. А постійне приміщення, яке пропонує нам Олександр Попов на "Театральній", абсолютно не підходить за всіма параметрами".

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.