Спецпроект

Музей історії Києва виселяють ще й із "будиночку Петра"

Музей історії Києва намагаються виселити із орендованого приміщення по вул. Костянтинівська 6/8 - "Будинку Петра".

Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець.

За його словами, зараз троє співробітників музею зачинилися в приміщенні з метою недопущення виселення Музею та збереження фондів закладу культури.

"В "будиночку Петра" знаходяться унікальні експонати Музею історії Києва, які не можна перевозити, поки музею не буде надане єдине приміщення", - наголосив Бригинець. - Поспішне перевезення фондів музею загрожує руйнації унікальної колекції. Особливо це стосується відреставрованої деревини, скла, фрескового розпису, металевих виробів, керамічних форм. Такі дії будуть безвідповідальними стосовно унікальних колекцій матеріалів Києва V-XVIII ст.ст."

Вчора комісія Київради з питань культури та туризму звернулась до голови КМДА О.Попова з проханням надати доручення відповідним службам не виселяти Музей історії Києва з "Будинку Петра" та позитивно вирішити питання щодо продовження терміну оренди музеєм цього приміщення до надання йому постійної відповідної будівлі.

У 2004 році Музей історії Києва був виселений із Кловсього палацу, який після реконструкції віддали у користування Верховного Суду України.

На сьогоднішній день частина колекції Музею виставлена на 4 і 5-му поверхах Палацу мистецтв "Український дім". Оскільки зазначеної площі не вистачає для усієї колекції музею, його фонди розміщені у приміщеннях Музею Булгакова та "будиночку Петра I".

Раніше голова КМДА Олександр Попов заявляв, що Музей історії Києва буде розміщений у скандальній забудові над станцією метро "Театральна".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.