КМДА починає розпродавати музеї - Бригинець

На засіданні постійної комісії Київради з питань власності представники КМДА заблокували питання передачі Національної історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця" до державної власності, мотивуючи тим, що голова КМДА Олександр Попов прийняв рішення щодо продажу фортеці, а не безкоштовної передачі її до державної власності.

Про це повідомила прес-служба голови комісії з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"Сподіваюсь, О.Попов публічно спростує, проголошену його чиновниками ідею - це своєрідне ноу-хау КМДА, коли заклади культури будуть продаватися державі, а не безкоштовно їй передаватися", - звернувся Бригинець до голови КМДА з проханням прокоментувати тривале блокування питання про передачу історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця" до державної власності.  

Депутат пояснив, що для того, щоб вберегти цілісний майновий комплекс "Київської фортеці" і створити максимально сприятливі умови для колективу, зволікати з передачею музею до державної власності не можна. Тим паче Міністерство культури України не заперечує проти передачі Фортеці.

Нагадаємо, питання щодо передачі Київської фортеці до державної власності було винесене на сесію Київради 14 липня 2011 року, але його зняли з розгляду, мотивуючи це проханням голови КМДА Олександра Попова, який нібито планує розмістити на території Фортеці Музей історії Києва.

У травні 2011 року за розпорядження голови КМДА Олександра Попова було створено комісію щодо проблем "Київської фортеці" - після того, як 28 квітня почалися будівельні роботи на території фортеці, що призвели до знищення ряду історичних споруд.

16 травня комісія з розслідування законності проведення робіт на території музею звернулася до представників НСК "Олімпійський" з вимогою припинити будь-які будівельно-монтажні роботи до з'ясування обставин та отримання висновків комісії.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.