Спецпроект

У Києві покажуть свідчення про Голокост, зібрані Спілбергом

Доктор Стівен Сміт, виконавчий директор Інституту Фонду Шоа, продемонструє у Києві зібраний відомим кінорежисером Стівеном Спілбергом архів Інституту візуальної історії, що містить 52 тисячі відеосвідчень про Голокост.

Публічна лекція на тему "Чого ми можемо навчитися від голосів з минулого, щоб розірвати цикл насильства у сьогоднішніх суспільствах?" відбудеться для студентів НаУКМА та всіх охочих 8 вересня о 17.00 у приміщенні Міждисциплінарної програми з юдаїки за адресою Волоська 8/5, 5 корпус НаУКМА (у дворі праворуч).

Др. Сміт є виконавчим директором Інституту візуальної історії та освіти Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії.

Стівен Сміт заснував UK Holocaust Centre у Ноттінгемширі та був співзасновником Aegis Trust для запобігання злочинів проти людства та геноцидів, керував проектом створення меморіального центру Кігалі для жертв геноциду в Руанді.

Сфера наукових інтересів теолога за освітою - вплив Голокосту на релігійну та філософську думку та практику. У дисертації на тему "Траєкторія пам'яті" Сміт досліджував, як розповіді тих, хто пережив Голокост, сформували способи розуміння наслідків цієї трагедій.

Др. Сміт виступає перед університетськими аудиторіями на теми історії та колективної відповіді Голокосту, геноциду та злочинам проти людства.

Серед його публікацій: "Конструювання пам'яті: створення першого центру вивчення історії Голокосту у Великобританії", "Забуті місця: Голокост та сліди руйнування", "Голокост і християнський світ".

Лекція відбудеться англійською мовою з перекладом українською.


Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.