"Регіонал" хоче встановити офіційні дні жалоби - Голодомор, ЧАЕС, війна...

Народний депутат, член фракції Партії регіонів Олександр Фельдман пропонує Верховній Раді врегулювати проведення днів всеукраїнської жалоби і вшанування пам'яті.

Про це повідомив УНІАН з посиланням на прес-службу депутата.

Метою зареєстрованого нардепом проекту закону № 9187 "Про дні вшанування пам`яті та дні жалоби" є унормування правових і організаційних засад проведення цих заходів, повідомляє прес-служба.

Законопроектом пропонується затвердити перелік днів вшанування пам`яті про трагічні історичні події.

При цьому депутат пропонує щорічно вшановувати пам`ять жертв аварії на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня, жертв військово-адміністративної акції "Операція "Вісла" 28 квітня, жертв депортації з Криму 18 травня, жертв Великої Вітчизняної війни 22 червня, жертв трагедії в Бабиному Яру 29 вересня, жертв голодоморів кожної четвертої суботи листопада.

Пропонується днями жалоби вважати дні жалобні заходів після подій, які спричинила численні людські жертви - на кшталт авіакатастроф або аварій на виробництві.

Дні всеукраїнської жалоби оголошуються президентом України, а дні місцевої жалоби - відповідними органами місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується також визначити перелік жалобних заходів, зокрема, у вигляді приспущення державного прапора, всеукраїнської хвилини мовчання з початком о 12.00 із зупинкою на цей час роботи в органах державної влади та місцевого самоврядування, руху громадського і приватного транспорту в населених пунктах із подачею звукового сигналу.

Окрім цього, пропонується доручити Національній раді з питань телебачення та радіомовлення затверджувати правила мовлення на теле- і радіоканалах у дні жалоби і вшановування пам`яті, а також заборонити в ці дні розміщення реклами на радіо і телебаченні.

У пояснювальній записці законопроекту зазначається відсутність нормативної бази врегулювання днів жалоби і вшанування пам`яті.

Також зазначається неможливість реалізації положень указів президента про оголошення днів жалоби щодо внесення змін до програм теле- і радіопередач через відсутність правил мовлення в такі дні.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.