Розпад СРСР і поява комп'ютера - головні події 1991-го за оцінкою росіян

Розпад СРСР і створення на його місці СНД сьогодні видається росіянам найголовнішою подією 1991 року (48%), свідчать результати опитування Всеросійського центру вивчення громадської думки (ВЦВГД).

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Наступним важливою подією, на думку 40% респондентів, є серпневий путч - спроба усунути від влади Михайла Горбачова.

Соціологи відзначають, що інші події істотно менш значущі в цьому контексті. Причому випуск першого персонального комп'ютера видається опитаним більш важливим (17%), ніж референдум про збереження СРСР, укладення США і СРСР Договору про скорочення стратегічних озброєнь і той факт, що Борис Єльцин очолив "уряд реформ" (по 15%).

Найменш важливими подіями 1991 року росіяни вважають заборону діяльності КПРС (10%), військову операцію "Буря в пустелі" (9%) і розпуск Організації Варшавського договору (5%).

Чим молодші респонденти, тим важче їм оцінити, які події 1991 року найбільш важливі - на це питання "важко відповісти" 30% 18-24-річних і тільки 7% літніх.

У ряді випадків, одні події відіграють велику роль для молоді, інші - для респондентів пенсійного віку. Так, розпад СРСР, путч серпня 1991 року і референдум про збереження СРСР частіше вважають найважливішими подіями того часу саме літні росіяни (56%, 52% і 24% відповідно).

Для молоді, у свою чергу, більш важливими в контексті історії представляються випуск персонального комп'ютера (23-24%) і операція "Буря в пустелі" (24%).

Опитування ВЦВГД було проведено 13-14 серпня в 46 суб'єктах РФ.

За результатами іншого опитування, проведеного в березні 2011 року, 31% росіян був ображений на Михайла Горбачова за розпад СРСР, а 10% були вдячні йому за впровадження демократичних свобод.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.