АЗАРОВ ХОЧЕ ВІДНОВИТИ В УКРАЇНІ РАДЯНСЬКІ ЦІННОСТІ

Прем'єр-міністр Микола Азаров наголошує на необхідності відновлення моральних цінностей, втрачених після розпаду Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

Про це він сказав під час виступу на форумі творчої та наукової інтелігенції країн-учасниць СНД, повідомляють "Українські Новини".

"Я особливо радий, що тут, в Києві, ми всі разом зібралися і можемо говорити зрозумілою для нас мовою, нашою спільною мовою, і, спираючись на нашу загальну культуру, подумати про те, як зробити так, щоб ті цінності, які ми втратили, були не просто відновлені, а ще й розвивалися", - сказав він.

Комуністичний рай для обраних. Прейскурант магазину "Бєрьозка" (ФОТО)

Азаров також висловив співчуття, що Україна поки ще не досягла того рівня економіки, який був у неї в 1990 році, але при цьому він упевнений, що економіку буде відновлено, ​​і зробити це простіше, ніж відновити моральні цінності, які було загублено після розпаду СРСР.

Нагадаємо, що в серпні 2011 року уряд Азарова дав премію книжці, в якій описується походження російської державності від угро-фінських племен.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.