Спецпроект

Вірмени України стурбовані історичними ініціативами Табачника

Національний конгрес вірмен України звернувся до міністра освіти і науки Дмитра Табачника з приводу ініціативи створення спільного україно-турецького навчального посібника для вчителів історії.

Про це повідомляє Analitika.at.ua.

"Вірменська діаспора Україна серйозно стурбована можливістю створення спільного україно-турецького навчального посібника для викладачів історії, - йдеться у зверненні. - Приймаючи до уваги концепцію негаціонізму офіційної турецької історіографії щодо Геноциду вірменського народу 1915-1922 рр., а також фальсифікаційного підходу до історії Вірменії і вірменських колоній, виникають побоювання у достовірній інтерпретації ряду історичних процесів".

У Національному конгресі вірмен Україні нагадали, що в роки геноциду вірмен близько 50 тисяч вірменських біженців з Туреччини знайшли притулок у Харкові, Одесі, Феодосії та інших містах України.

"Історична Правда" нагадує, що раніше Дмитро Табачник анонсував створення "загальних посібників з історії для вчителів і з нашими сусідами з Росії, і з нашими сусідами з Туреччини".

Про те, з якими ще країнами Табачник хоче створювати спільний посібник з історії, читайте тут

Табачник сподівається, що українське міністерство найближчим часом отримає згоду Міністерства освіти Туреччини на підготовку допомоги у створенні підручника.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.