У Кам'янці-Подільському трагічно загинув москвич-реконструктор (ФОТО, ВІДЕО)

Під час показових виступів, які проходили в рамках Кам'янець-Подільського фестивалю "Земля героїв", реконструктору з Москви випадково вистрелили шомполом у голову.

Про це повідомляє "Газета по-українськи".

Росіянин Сергій Удод розповідав друзям, що кожен раз, коли перевтілювався у реконструктора, він отримує великий заряд адреналіну. Саме тому він приїхав із Росії - постріляти зі старовинної зброї і поринути у ранньомодерні часи.

Загиблий Сергій Удод

Під час вправ із муштри та стрільби, яку демонструвала збірна команда Росії, стався нещасний випадок. В реконструктора потрапив шомпол, що його товариш забув витягнути з мушкета. Дерев'яний стержень потрапив туристові в голову.

"Швидка", яка приїхала на місце події, забрала пораненого до реанімаційного відділення Кам'янець-Подільської міської лікарні, де він і помер.

Момент нещасливого пострілу

Кам'янець-Подільський - давнє місто з унікальним комплексом середньовічних і ранньомодерних оборонних споруд на півострові, утвореним каньйоном річки Смотрич, нині - один із центрів історичного туризму Західного регіону.

В часи княжої Русі і Литовсько-Руської держави - центр Подільського князівства. В часи Речі Посполитої - столиця Подільського воєводства. В часи Російської імперії - столиця Подільської губернії.  В 1919-1920 рр - столиця Української Народної республіки.

В місті і околицях постійно проводяться різноманітні фестивалі історичної реконструкції та інші туристичні заходи.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.