На фундаменті Десятинної церкви влаштували звалище

Купа гілля, пляшки від пива, пачки від цигарок, упаковки від напівфабрикатів та інше сміття - далеко не повний перелік того, що тепер знаходиться на території незавершених розкопок Десятинної церкви на Старокиївській горі.

Про це повідомляє "Україна Молода".

"Раніше на місці звалища, в "апендиксі" огорожі, поруч із валом, складували камені перед початком розкопок, — коментує Віталій Козюба, археолог, який п’ять років працював на території Десятинної. — Потім, коли ми пішли з території, поступово (не знаю, хто це почав — Музей історії чи церковники) туди почали скидати сміття. Підозрюю, що частка монастиря серед того значна — там же й викинуті листівки "За упокій" знаходили. Можу точно сказати — під час нашої роботи сміття на території Десятинної не було".

Для археолога стало новиною те, що на територію розкопок тепер може потрапити кожен бажаючий через пролом в огорожі, яка оточує фундаменти старовинної церкви. Пан Віталій припускає, що це справа рук ченців, які таким чином могли спростити доступ до святого місця прочан.

Водночас дослідник зауважує, що Інститут археології, навіть за великого бажання, не може звернутися до правоохоронних органів, заявивши про факт нищення паркану: "Його, наскільки я знаю, встановлювали працівники "Укрпроектреставрації". Інститут археології був виконавцем робіт, субпідрядником, до паркану він стосунку не має".

Журналісти не знайшли на території Десятинної церкви "останків багатьох людей, які були поховані тут, просто зібраних у мішки і залишених на вулиці", про що заявив "регіонал" Юрій Мірошниченко, який обстоює ідею зведення на рештках фундаменту "Національного православного комплексу".

Раніше проти забудови залишків Десятинної церкви виступили Спілка археологів України і ЮНЕСКО.

 

25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 989 роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

 

Оборона Донеччини Армії УНР

Оборона Донеччини тривала з 18 листопада 1918 року до 7 січня 1919 року.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.