На фундаменті Десятинної церкви влаштували звалище

Купа гілля, пляшки від пива, пачки від цигарок, упаковки від напівфабрикатів та інше сміття - далеко не повний перелік того, що тепер знаходиться на території незавершених розкопок Десятинної церкви на Старокиївській горі.

Про це повідомляє "Україна Молода".

"Раніше на місці звалища, в "апендиксі" огорожі, поруч із валом, складували камені перед початком розкопок, — коментує Віталій Козюба, археолог, який п’ять років працював на території Десятинної. — Потім, коли ми пішли з території, поступово (не знаю, хто це почав — Музей історії чи церковники) туди почали скидати сміття. Підозрюю, що частка монастиря серед того значна — там же й викинуті листівки "За упокій" знаходили. Можу точно сказати — під час нашої роботи сміття на території Десятинної не було".

Для археолога стало новиною те, що на територію розкопок тепер може потрапити кожен бажаючий через пролом в огорожі, яка оточує фундаменти старовинної церкви. Пан Віталій припускає, що це справа рук ченців, які таким чином могли спростити доступ до святого місця прочан.

Водночас дослідник зауважує, що Інститут археології, навіть за великого бажання, не може звернутися до правоохоронних органів, заявивши про факт нищення паркану: "Його, наскільки я знаю, встановлювали працівники "Укрпроектреставрації". Інститут археології був виконавцем робіт, субпідрядником, до паркану він стосунку не має".

Журналісти не знайшли на території Десятинної церкви "останків багатьох людей, які були поховані тут, просто зібраних у мішки і залишених на вулиці", про що заявив "регіонал" Юрій Мірошниченко, який обстоює ідею зведення на рештках фундаменту "Національного православного комплексу".

Раніше проти забудови залишків Десятинної церкви виступили Спілка археологів України і ЮНЕСКО.

 

25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 989 роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

 

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.