На фундаменті Десятинної церкви влаштували звалище

Купа гілля, пляшки від пива, пачки від цигарок, упаковки від напівфабрикатів та інше сміття - далеко не повний перелік того, що тепер знаходиться на території незавершених розкопок Десятинної церкви на Старокиївській горі.

Про це повідомляє "Україна Молода".

"Раніше на місці звалища, в "апендиксі" огорожі, поруч із валом, складували камені перед початком розкопок, — коментує Віталій Козюба, археолог, який п’ять років працював на території Десятинної. — Потім, коли ми пішли з території, поступово (не знаю, хто це почав — Музей історії чи церковники) туди почали скидати сміття. Підозрюю, що частка монастиря серед того значна — там же й викинуті листівки "За упокій" знаходили. Можу точно сказати — під час нашої роботи сміття на території Десятинної не було".

Для археолога стало новиною те, що на територію розкопок тепер може потрапити кожен бажаючий через пролом в огорожі, яка оточує фундаменти старовинної церкви. Пан Віталій припускає, що це справа рук ченців, які таким чином могли спростити доступ до святого місця прочан.

Водночас дослідник зауважує, що Інститут археології, навіть за великого бажання, не може звернутися до правоохоронних органів, заявивши про факт нищення паркану: "Його, наскільки я знаю, встановлювали працівники "Укрпроектреставрації". Інститут археології був виконавцем робіт, субпідрядником, до паркану він стосунку не має".

Журналісти не знайшли на території Десятинної церкви "останків багатьох людей, які були поховані тут, просто зібраних у мішки і залишених на вулиці", про що заявив "регіонал" Юрій Мірошниченко, який обстоює ідею зведення на рештках фундаменту "Національного православного комплексу".

Раніше проти забудови залишків Десятинної церкви виступили Спілка археологів України і ЮНЕСКО.

 

25 травня 2011 року представники УПЦ Московського патріархату привезли на територію археологічних розкопок фундаменту Десятинної церкви (X-XIII сторіччя) будівельні вагончики. Вагончики, як і нещодавно споруджена УПЦ МП капличка, були встановлені біля старовинного фундаменту без жодних дозвільних документів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

17 травня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви - нібито через те, що лічильна комісія не згодилася з рішенням більшості членів журі, які проголосували за проект, котрий не передбачав спорудження храму.

Як пояснила член журі архітектор Лариса Скорик, двоє з трьох членів лічильної комісії відмовились підписувати протокол з результатами голосування. За даними ІП, одним із них був голова Державної служби з питань культурної спадщини Андрій Вінграновський.

Десятинна церква (церква Пресвятої Богородиці) - перша кам'яна церква Київської Русі. Споруджена давньоруськими і візантійськими майстрами в 989 роках у період князя Володимира Великого Святославовича, на її спорудження та утримання виділялася десята частина княжих доходів - десятина, звідси і назва храму.

Під час штурму Києва золотоординським військом у грудні 1240 році Десятинна стала останнім прихистком для киян, які не були воїнами. У церкву набилося стільки наляканих людей, що під тиском тіл вона впала.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.